Трагічні новини з фронту: Ще двоє Героїв з Бучанського району віддали життя за Україну

Що відомо про Олега Мєньшикова

Народився у Лисичанську, після школи здобув освіту підземного слюсаря і 10 років працював на шахтах

У 2016 році Олег Мєньшиков долучився до оборони України у лавах 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Пройшов АТО-ООС, був стрільцем-помічником гранатометника.

Від початку повномасштабного вторгнення підрозділ бригади обороняв Мар’їнку на Донеччині. Востаннє Олег виходив на зв’язок із рідними, які ще залишалися в Лисичанську, 20 березня 2022 року. У березні родина військового виїхала із Лисичанська, вже у квітні оселилась на Київщині, у Святопетрівському Бучанського району.

"Під ранок 21 березня позицію атакували ворожі танки. Олег встиг поцілити в танк із гранатомета і загинув від залпу у відповідь. Після 10 днів невідомості про долю Олега рідні вибралися з Лисичанська, де точилися артилерійські бої та насувалися окупанти. 1 квітня вдалося виїхати останнім евакуаційним автобусом до Дніпра. Після двох тижнів поневірянь родина опинилася в Святопетрівському, де небайдужі мешканці нашої громади запропонували дах над головою", — повідомив голова Білогородської сільської ради Антон Овсієнко.

Олег Мєньшиков зі Святопетровська загинув на фронті

Тривалий час рідні вважали, що Олег перебуває в російському полоні. Але врешті з’ясувалося, що тіло воїна повернули під час обміну тілами загиблих у вересні 2023 року. Експертиза тривала 8 місяців, весь цей час тіло Олега було у морзі Боярської лікарні. Родина Героя отримала офіційне сповіщення 11 червня 2024 року.

Олегу Меньшикову було 35 років.

Серце дружини Ольги не витримало звістки, вона померла в той же день, 11 червня. У Олега залишилися мама Світлана, батько Олег, брат Павло та 8-ми річна донечка Анна.

Попрощалися з полеглим героєм 21 червня на кладовищі села Святопетрівське.

Що відомо про Дениса Козака

Розпочав службу в армії ще до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Після 22 лютого 2022 року Денис без вагань підписав контракт та став на захист Батьківщини. Служив сапером у складі Національної гвардії України, захищаючи український народ.

Загинув 21 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Тепер Денису назавжди 22 роки.

“Наш земляк мріяв вступити до Академії внутрішніх справ. Навчався у Бучанській школі №1. Денис був душею компанії, випромінюючи позитив та тепло, якими щедро ділився з друзями”, — повідомив Бучанський міський голова Анатолій Федорук.

Без надійного плеча залишилися батько, мати та дві сестри.

Прощання з Денисом Козаком відбудуться 26 червня, о 12:00, на Алеї Героїв у Бучі.

“Приходьте підтримати рідних та провести молодого Героя в останню путь”, – закликають у Бучанській міськраді.

Денис Козак з Бучі загинув на фронті

Незламні.City розповідали про загибель:

• Тетяни Фесенко, Павла Ткачука, Олега Поповичука, Андрія Трухана, Миколи Кулакова, Ярослава Пожарко, Альберта Заяця, Руслана Косенка з Гостомеля;
• Олексія Постнова, Валерія Шитого, Андрія Василенка, Володимира Сидорука, Івана Мінугалієва, Сергія Бойка, Антона Пустовіта, Ярослава Пікузи, Сергія Зеленюка, Олександра Ланця, Романа Матрущенка, Вадима Бєлова, Івана Цюрупайла, Андрія Трохименка, Олександра Коломійця, Іллі Корченка, Артема Новачука, Віталія Євича, Максима Безсчасного, Дмитра Хоменка, Андрія Рідзевського, Валерія Мязева, Олександра Шкрабія, Віктора Тупала, Віталія Сов'юка, Ярослава Тремпольця, Антона Шевченка, Валерія Остапчука, Євгена Сливку, Максима Герасименка, Миколу Ткачова, Ігоря Привала, Івана Будника, Сергія Десну, Дениса Фесюка, Віталія Димарчука, Сергія Гонгалова, Вадима Лисака, Шуру Рязанцеву з Ірпеня;
• Миколи Нікітіна, Богдана Діденка, Дмитра Шпильового, Давіда Гасимова, Олексія Змієвського, Данила Сікорського, Володимира Литовко, Андрія Катаненка, Сергія Сиротова, Олександра Боднара, Петра Бондара, Олександра Шуліка, Євгена Задераку, Василя Соловйова, Євгенія Щербакова, Данііла Семененка, Ігоря Блажка, Василя Патика, Ігоря Яковенка, Євгенія Налапка, Миколу Волкова з Бучанської громади;
• Дмитра Конобаса із села Синяк;
• Євгенія Бондаренка, Сергія Мельника із села Козинці;
• Владислава Лихошви й Бориса Гончара із села Михайлівка-Рубежівка;
• Олександра Терещенка з Мощуна;
• Сергія Омельчука, Олександра Шапаренка, Василя Гулака, Олександра Йовенка, Віктора Лахтадира, Дмитра Мартиненка, Володимира Майданова, Олександра Зайця, Андрія Багнюка, Олександра Кравченка, Дениса Колєснікова, Андрія Воркевича, Олексія Кульцького, Сергія Яковлєва з Макарівщини;
• Володимира Торопенка з Блиставиці;
• Віталія Ярового з Горлівки;
• Богдана Бородая з Немішаївської громади;
• Ігоря Новосельського, Юрія Гайдая з Білогородської громади;
• Вадима Сайченка з села Крюківщина;
• Євгена Шумілова, Юрія Дивогриця, Вадима Шумаду, Валентина Кулієва, Богдана Приходька, Віктора Драчевського, Андрія Морозова з Вишневого;
• Андрія Антоненка з Дмитрівської сільської громади.