Повернулися додому на щиті: На сході загинули ще 3 мешканці Бучанського району

Хто повідомив: селищний голова Макарова Вадим Токар, голова Бучанської міської ради Анатолій Федорук, голова Ірпінської міської ради Олександр Маркушин

Що відомо про Ігоря Привала

Народився 18 листопада 1985 р. в Ірпені. Через рік з батьками переїхав до Мар’янівки на Макарівщині. Працював та мешкав у Києві. У липні 2023 був призваний до лав Збройних сил України.

«Чесно і сміливо виконував всі бойові завдання. Віддав життя за наш спокій, залишивши в глибокому горі дружину та двох синів.

Вічна пам’ять та доземний уклін нашому захиснику. Висловлюю щирі співчуття рідним Воїна», — написав Вадим Токар.

Загинув 29 квітня на Луганському напрямку.

Прощання з полеглим Героєм відбулося 9 травня.

Ігор Привал з Макарівської громади загинув на фронті

Що відомо про Івана Будника

Вперше Іван опинився на службі у війську одразу після завершення навчання у коледжі. Вдруге – у 2014, коли Росія розпочала війну в Україні. Через рік повернувся додому, знайшов роботу механіком. З 2016 року працював робітником зеленого будівництва в КП «Управління благоустрою міста».

Іван Будник з Ірпеня загинув на фронті

У перші ж дні повномасштабного вторгнення Іван знову повернувся до війська. Був стрільцем – помічником гранатометника. Брав участь у боях за Київ, Авдіївку, Бахмут.

Востаннє Іван був вдома наприкінці квітня. 25-го числа його терміново викликали з відпустки. Через тиждень після цього, 1 травня, доброволець загинув від ворожого мінометного обстрілу в Покровському районі Донецької області. Івану було 30 років.

«Спокійний, уважний, тактовний, вихований – побратими виключно тепло та з повагою згадують полеглого захисника. Мої щирі співчуття батьку Івана, рідним, близьким та друзям», — пише про загиблого Олександр Маркушин.

Прощання з полеглим Героєм відбулося 10 травня на Алеї пам’яті захисників України в Ірпені.

Що відомо про Василя Соловйова

53-річний старший сержант до повномасштабної війни працював у меблевій сфері. Частково проживав у Бучі.

В червні минулого року був призваний на військову службу. З того часу віддано ніс службу у найгарячіших напрямках.

Загинув 30 квітня 2024 під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Прощання з полеглим військовим відбулося 13 травня на Алеї Героїв у Бучі.

Незламні.City розповідали про загибель:

• Тетяни Фесенко, Павла Ткачука, Олега Поповичука, Андрія Трухана, Миколи Кулакова, Ярослава Пожарко з Гостомеля;
• Олексія Постнова, Валерія Шитого, Андрія Василенка, Володимира Сидорука, Івана Мінугалієва, Сергія Бойка, Антона Пустовіта, Ярослава Пікузи, Сергія Зеленюка, Олександра Ланця, Романа Матрущенка, Вадима Бєлова, Івана Цюрупайла, Андрія Трохименка, Олександра Коломійця, Іллі Корченка, Артема Новачука, Віталія Євича, Максима Безсчасного, Дмитра Хоменка, Андрія Рідзевського, Валерія Мязева, Олександра Шкрабія, Віктора Тупала, Віталія Сов'юка, Ярослава Тремпольця, Антона Шевченка, Валерія Остапчука, Євгена Сливку, Максима Герасименка, Миколу Ткачова з Ірпеня;
• Миколи Нікітіна, Богдана Діденка, Дмитра Шпильового, Давіда Гасимова, Олексія Змієвського, Данила Сікорського, Володимира Литовко, Андрія Катаненка, Сергія Сиротова, Олександра Боднара, Петра Бондара, Олександра Шуліка, Євгена Задераку з Бучі;
• Дмитра Конобаса із села Синяк;
• Євгенія Бондаренка, Сергія Мельника із села Козинці;
• Владислава Лихошви й Бориса Гончара із села Михайлівка-Рубежівка;
• Олександра Терещенка з Мощуна;
• Сергія Омельчука, Олександра Шапаренка, Василя Гулака, Олександра Йовенка, Віктора Лахтадира, Дмитра Мартиненка, Володимира Майданова, Олександра Зайця та Андрія Багнюка з Макарівщини;
• Володимира Торопенка з Блиставиці;
• Віталія Ярового з Горлівки;
• Богдана Бородая з Немішаївської громади