Воювали за краще майбутнє: На фронті загинули ще 6 мешканців Бучанського району

Що відомо про Андрія Воркевича

Народився 11 квітня 1982 року на Івано-Франківщині. Довгий час мешкав у селі Колонщина Макарівської громади. 15 листопада 2022 був призваний до лав Збройних сил України. Воював у складі в/ч А0139.

22 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання, погіршилося здоров’я. Через чотири дні серце Захисника зупинилося.

У Андрія залишилися мати, сестри, дружина та дві доньки.

Попрощалися із полеглим Героєм 2 травня.

Андрій Воркевич з Колонщини загинув на фронті

Що відомо про Вадима Сайченка

Мешкав у селі Крюківщина Бучанського району. Вступив до лав ЗСУ в травні 2023 року. Захищав Україну в складі 1-ї окремої танкової Сіверської бригади (в/ч А1815).

Загинув 13 квітня при виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Попрощалися із полеглим Героєм 2 травня.

Вадим Сайченко з Крюківщини загинув на фронті

Що відомо про Євгена Шумілова

У 2014 році Євген закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Знімався у таких серіалах та телепроєктах: "Речовий доказ", "Реальна містика", "Сидорéнки-Сидóренки", "Швидка", "Агенти справедливості" та "Відділ 44". А також у чутливому проморолику для «Нової пошти», режисером якого виступив відомий Антоніо Лукіч.

«Мав честь попрацювати з ним на знімальному майданчику, де він так пронизливо, та з такою надією дивився в майбутнє...», – висловився режисер.

Пішов добровольцем на фронт у червні 2022 року. Служив старшим бойовим медиком 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини А4638.

Євген Шумілов з Вишневого загинув на фронті

Загинув 30 квітня поблизу населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області. Йому був 31 рік

Про смерть Євгена повідомив його близький друг Іван Марченко. Він зазначив, що Шумілов віддав своє життя, намагаючись врятувати пораненого бійця.

«Життєрадісний, позитивний, бадьорий і справжній. Ти залишишся в моєму серці назавжди, друже!», – поділився Марченко.

Попрощалися із полеглим Героєм 6 травня у Вишневому.

Що відомо про Віталія Димарчука

Майже все життя прожив в Ірпені. Закінчив нашу школу №17 (нині Ірпінський академічний ліцей "Мрія"), здобув вищу освіту на кафедрі геофізики Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Під час окупації рідного міста залишився в Ірпені: допомагав гасити палаючі будинки та годував загублених тварин.

На службу Віталія мобілізували у березні – водієм-електриком. Він загинув 8 травня під час мінометного обстрілу поблизу села Соловйове Покровського району Донеччини. Чоловікові було 56 років.

«Люблячий сім’янин, майстер на всі руки, щира, добра, освічена людина з шаленою жагою до життя. Знав, як полагодити будь-який двигун, добре орієнтуватися по зірках у місцевості, завжди міг знайти вірний шлях. Любив риболовлю та волейбол»,– так його описують друзі та рідні.

Героя поховають на Алеї пам’яті захисників України в Ірпені 16 травня.

Віталій Димарчук з Ірпеня загинув на фронті

Що відомо про Євгенія Щербакова

Мешкав у селі Бабинці Бучанської громади. До повномасштабного вторгнення чоловік працював будівельником.

«Був майстром на всі руки. Добросовісний, доброзичливий та відповідальний», — саме таким його знають рідні та близькі.

У черні 2022 року Євгеній Щербаков вступив до лав ЗСУ, ніс службу та виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках. Його життя обірвалося 7 травня 2024 року під час боїв за Куп‘янськ.

У захисника залишилися дружина та двоє дітей: 13-річна донька і 4-річний син.

Попрощалися із полеглим Героєм 17 травня.

Євгеній Щербаков з Бабинців загинув на фронті

Що відомо про Юрія Дивогриця

Народився 11 квітня 1986 року. Проживав у Вишневому.

До ЗСУ приєднався у травні 2023-го. Пройшов військове навчання у Британії. Був стрільцем-помічником гранатометника 77-ї ДШВ. Брав участь у битвах на Луганському напрямку.

3 липня 2023 року вважався зниклим безвісти. Через 10 місяців особу загиблого воїна допомогла встановити ДНК-експертиза.

У нього залишилися батьки, донька, брат та вітчим.

Попрощалися із полеглим Героєм 16 травня.

Юрій Дивогриць з Вишневого загинув на фронті

Незламні.City розповідали про загибель:

• Тетяни Фесенко, Павла Ткачука, Олега Поповичука, Андрія Трухана, Миколи Кулакова, Ярослава Пожарко з Гостомеля;
• Олексія Постнова, Валерія Шитого, Андрія Василенка, Володимира Сидорука, Івана Мінугалієва, Сергія Бойка, Антона Пустовіта, Ярослава Пікузи, Сергія Зеленюка, Олександра Ланця, Романа Матрущенка, Вадима Бєлова, Івана Цюрупайла, Андрія Трохименка, Олександра Коломійця, Іллі Корченка, Артема Новачука, Віталія Євича, Максима Безсчасного, Дмитра Хоменка, Андрія Рідзевського, Валерія Мязева, Олександра Шкрабія, Віктора Тупала, Віталія Сов'юка, Ярослава Тремпольця, Антона Шевченка, Валерія Остапчука, Євгена Сливку, Максима Герасименка, Миколу Ткачова, Ігоря Привала, Івана Будника, Сергія Десну, Дениса Фесюка з Ірпеня;
• Миколи Нікітіна, Богдана Діденка, Дмитра Шпильового, Давіда Гасимова, Олексія Змієвського, Данила Сікорського, Володимира Литовко, Андрія Катаненка, Сергія Сиротова, Олександра Боднара, Петра Бондара, Олександра Шуліка, Євгена Задераку, Василя Соловйова з Бучі;
• Дмитра Конобаса із села Синяк;
• Євгенія Бондаренка, Сергія Мельника із села Козинці;
• Владислава Лихошви й Бориса Гончара із села Михайлівка-Рубежівка;
• Олександра Терещенка з Мощуна;
• Сергія Омельчука, Олександра Шапаренка, Василя Гулака, Олександра Йовенка, Віктора Лахтадира, Дмитра Мартиненка, Володимира Майданова, Олександра Зайця, Андрія Багнюка, Олександра Кравченка, Дениса Колєснікова з Макарівщини;
• Володимира Торопенка з Блиставиці;
• Віталія Ярового з Горлівки;
• Богдана Бородая з Немішаївської громади;
• Ігоря Новосельського з Білогородської громади.