Чекала сина понад пів року: Зниклий безвісти воїн Валерій “Ірпінь” Мязев загинув на війні

Хто повідомив: міський голова Ірпеня Олександр Маркушин

Що відомо про Валерія Мязева

Чоловік переїхав до Ірпеня з Мелітополя у 2016 році. На початку повномасштабного вторгнення активно займався волонтерством, а згодом став на захист України зі зброєю в руках. Мав позивний “Ірпінь”.

“У війську обрав шлях кулеметника. Зі слів побратимів, був мотивованим воїном з лідерськими якостями. Загинув у рідній Запорізькій області, поблизу селища Роботине у серпні минулого року — через танковий обстріл окупантів”, — розповів міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.

Валерій Мязев разом з волонтерами

Через тимчасову окупацію території забрати тіло вдалось не одразу. 7 місяців Валерія вважали зниклим безвісти. Лише нещодавно сім’ї загиблого вдалося отримати підтвердження особистості завдяки результату тесту ДНК.

“Я не був з ним найкращим другом. Це був мій хороший знайомий товариш, з яким ми часто проводили разом час. Валерій був надзвичайно працьовитою людиною, зазвичай працював на будівництві. Розмовляв російською, але був справжнім патріотом своєї країни. Я навіть подумати не міг, що він настільки любив Ірпінь, що навіть обрав собі однойменний позивний”, — ділиться своїми спогадами про загиблого адміністратор спільноти IRPIN LIFE Олег Мельник.

Після повномасштабного вторгнення Олег так і не зміг зустрітися з Валерієм. Востаннє зателефонував йому у вересні 2023, але на той час військовий уже вважався зниклим безвісти.

Переписка Олега Мельника разом з подругою

“Доволі спокійний, але угарний. Розказував прикольні історії про Мелітополь і ніколи не ліз в чужу душу. Вмів слухати й не перебивав. Любив каву, при чому будь-яку — ніколи не перебирав. Мав багато друзів й був дуже щедрим. Словом, приємна людина! Була…”

Поховають Героя з усіма почестями в Ірпені, де у нього залишилася мама.

Прощання пройде завтра, 7 березня:

11:30 — церемонія відспівування у Храмі Святого Миколая Чудотворця

12:15 — живий коридор по вул. Університетській

12:30 — поховання на Алеї памʼяті захисників України

Незламні.City розповідали про загибель:

• Тетяни Фесенко, Павла Ткачука, Олега Поповичука, Андрія Трухана, Миколи Кулакова з Гостомеля;
• Олексія Постнова, Валерія Шитого, Андрія Василенка, Володимира Сидорука, Івана Мінугалієва, Сергія Бойка, Антона Пустовіта, Ярослава Пікузи, Сергія Зеленюка, Олександра Ланця, Романа Матрущенка, Вадима Бєлова, Івана Цюрупайла, Андрія Трохименка, Олександра Коломійця, Іллі Корченка, Артема Новачука, Віталія Євича, Максима Безсчасного, Дмитра Хоменка, Андрія Рідзевського з Ірпеня;
• Миколи Нікітіна, Богдана Діденка, Дмитра Шпильового, Давіда Гасимова, Олексія Змієвського, Данила Сікорського, Володимира Литовко, Андрія Катаненка, Сергія Сиротова, Олександра Боднара з Бучі;
• Дмитра Конобаса із села Синяк;
• Євгенія Бондаренка, Сергія Мельника із села Козинці;
• Владислава Лихошви й Бориса Гончара із села Михайлівка-Рубежівка;
• Олександра Терещенка з Мощуна;
• Сергія Омельчука, Олександра Шапаренка, Василя Гулака, Олександра Йовенка, Віктора Лахтадира, Дмитра Мартиненка з Макарівщини;
• Володимира Торопенка з Блиставиці;
• Віталія Ярового з Горлівки;
• Богдана Бородая з Немішаївської громади