Ліна Костенко: «Українці вперше звучать достойно, бо витримують війну з росією»
Костенко також поділилася думками про історичні травми, героїзм та надію на перемогу.
Україна звучить вперше достойно
«Мабуть, вперше достойно», — так характеризує Ліна Костенко сучасне звучання України.
За словами поетеси, українці демонструють справжню гідність, витримуючи війну з такою державою, як Росія.
«Мені здається, що достойнішого народу зараз, ніж українці, нема. Справжні українці — просто нема. Тому що витримати війну з такою державою, як Росія... Це героїчний народ. От так виникає нація героїв», — підкреслила Костенко.
Поетеса наголошує, що навіть у Європі це відчули: «Витримати таку війну, як українці, і не здатися — я думаю, що багато з європейців просто цього не розуміють».
Чому світ не розуміє українську потребу свободи
Костенко пояснює, чому західні країни не завжди розуміють українську боротьбу за свободу. На її думку, європейці втратили гострість сприйняття цієї цінності через те, що довго жили в умовах свободи.
Натомість українці мають значно гостріше відчуття потреби свободи: «Як добре, що нам так погано. Правда, нам нема коли, нам нема коли заспокоїтися. Мені здається, це в нас набагато гостріше відчувається ця потреба свободи, тому що її недостатньо, тому що от в нас і намагаються забрати зараз».
Міф про «велику російську культуру»
Окрему увагу Костенко приділила розвінчанню міфу про «велику російську культуру». Поетеса детально проаналізувала, як формувалося це уявлення та хто насправді стояв за досягненнями Російської імперії.
«Уявлення про велику російську культуру — воно ж звідки йде? Ну, там приїжджали от в Петербург, а він блищав. Російська культура була — значить, то збудував Кваренгі, то збудував Растреллі, то збудував Монферран. Як не італійці, то французи. Генерали — як не німці, так українці», — пояснює письменниця.
Костенко наводить приклад з французьким мандрівником маркізом де Кюстіном, який у XIX столітті написав критичну книгу про Росію. Коли росіяни не змогли спростувати його аргументи, вони вдалися до особистих нападок.
Українці не будували російську імперію
Поетеса категорично заперечує твердження про те, що українці будували російську імперію. На її думку, ті, хто служив імперії, вже не були справжніми українцями.
Вона наводить приклад Олексія Безбородька, який «справді був могутнім» та керував зовнішньою і внутрішньою політикою Росії, але підкреслює складність його особистості та мотивів.
Про історичні травми та героїзм
Розмовляючи про історичні поразки, зокрема Берестечко, Костенко наголошує на різниці між ганьбою та трагедією: «Берестечко — це була страшна трагедія. Там, де є героїзм, там немає остаточної поразки, там є надія на майбутню перемогу».
Поетеса також торкнулася болючої теми захисників «Азовсталі»: «Не здавався наш гарнізон у полон. Йому звелів Верховний головнокомандувач скласти зброю, евакуюватися». Костенко підкреслює, що це була евакуація, а не здача, і ставить риторичне запитання: «Хто за це буде відповідати?»
Росія як «фашистське тісто»
Характеризуючи сучасну Росію, Костенко використовує яскраву метафору: «Росія — це велика сила. Усіх би знищила дотла. Фашистське тісто замісила, сама не знає, що спекла».
Поетеса наголошує, що Росія «все зробила, щоб принизити цю націю», і критикує подвійні стандарти світової спільноти: «ООН — самі бачите, в якому стані, прийняти дві резолюції одночасно. Це все одно — любити одного і другого, це що таке? Це боягузтво страшне. А українці боряться».
Нова історична проза
Костенко розповіла, що зараз працює над історичною прозою, де досліджує складні питання участі українців у створенні Російської імперії.
«Я зараз дописую книжку про це. От ці українці, які... наш піп Феофан Прокопович навіть Петру Першому підкинув ідеї, якими ми зараз задихаємося», — поділилася планами письменниця.
За словами поетеси, важливо розібратися в історичних процесах та зрозуміти мотиви тих, хто служив імперії: «Треба розібратися, чому вони... У Малеєнка написано, що в ньому ридав раб. Я знаю, що в тих, що пішли в дворянство російське, раб не ридав. Вони не знали, що вони робили».
