Мільйонна блогерка Софія Безверха (Krapka.krapka) - українська мова не тільки для солов'їв і калини

Там же зустріла свою підписницю — вчительку, яка розповіла про поширення російської мови в освіті навіть під час війни.
Вона згадує, як перед випуском дістали ще нових людей з-під завалів: "Мені здається, коли ти живеш у цей день, коли бачиш, що так багато всього летить на Київ і так багато людей загинуло, хоча б зараз варто щось усвідомити".
Від культурної до некультурної блогерки
Софія змінила підпис у профілі з "культурна блогерка" на "некультурна" після скандалу з концертом Вірки Сердючки, де звучала російська мова. Блогерка зізнається, що фізично погано себе почуває від російської мови.
"Я зрозуміла, що оці всі теми про те, що культурна українка не може таке виставляти, наші предки були скромними - це все обмеження", - каже Безверха.
Вона згадує випадок у Полтаві, де меценат представляв лекцію про українське бароко російською мовою. Софія була єдиною, хто підняв руку з протестом. У відповідь почула: "Какая разница, девочка, ты кто, откуда ты выскочила?"
Після цього вона написала скаргу мовному омбудсмену Тарасу Кременю, але отримала відповідь, що порушення немає, оскільки подія не державна.
Мовні конфлікти у повсякденні
Софія ділиться болючими спостереженнями з Кременчука: "Вчора ми йшли набережною, там група підлітків танцюють під русняву музику, люди з телефонів включають якісь тіктоки русняві, всюди російська мова".
Блогерка розповідає про підписницю, чий син ходить на спорт до тренера, який говорить російською. Коли мати зробила зауваження, тренер почав дивитися на родину косо.
Вона згадує випадок, коли 16-річного підлітка вигнали з команди за зауваження щодо російської мови: "Це відбувається зараз, навіть не в 2000-х, навіть не після 14-го, а вже третій рік повномасштабного вторгнення".
Боротьба з депресією і чотири антидепресанти
Блогерка відверто розповіла про свій психічний стан. Вона зізнається, що з 17 років була в депресії, але не розуміла цього, навчившись маскувати стан.
"У компанії я граю роль клоуна, постійно всіх веселю, всі думають, що я весела безтурботна. Приходячи додому, я ридаю, хочу самогубство вчинити", - каже Софія.
Позаминулого грудня блогерка реально хотіла покінчити життя. Почалася сильна дисоціація - люди підходили на вулиці фотографуватися, а вона не розуміла, хто вона і що робить.
Після звернення до психіатра і підбору препаратів життя змінилося. Тепер Софія приймає чотири види антидепресантів і каже, що стала набагато спокійнішою. Вона дізналася про циклотимність - особливість психіки, коли не можеш розрахувати свої сили.
"Я ставила собі 15 задач на день, якщо не виконую - дуже сильно себе ганю або починається аутоагресія", - пояснює блогерка.
Нездатність присвоювати собі досягнення
Емма Антонюк звертає увагу на типово жіночу проблему - нездатність оцінити власні досягнення. У Софії сотні тисяч підписників, мільйони переглядів, але вона цього не помічає.
Вона пояснює це звичкою тільки робити, а не аналізувати результати. Плюс спрацьовує психологічна особливість - погане запам'ятовується сильніше.
"Один гейтерський коментар і 99% класних коментів - ти запам'ятаєш той гейтерський, бо похвалу сприймаєш як щось належне", - розповідає блогерка.
Танці як звільнення від комплексів
Один з найбільших скандалів навколо блогерки - її танці на високих підборах у відвертому вбранні. Вона ходить на авторські хореографії до Ірен Моцар, де поєднують елементи хілс, хіп-хопу і класичного танцю.
"На першу репетицію я прийшла в штанах з начосом, щоб максимально себе сховати, і в футболці оверсайз. На третю - вже в короткому топі і шортах", - розповідає Софія.
У той час вона набрала вагу через депресію - з розміру S до L-XL. Для людини, яка виросла на групах ваги 40 кг, це була трагедія.
На танцях вона побачила 20-25 дівчат з різними фігурами, волоссям, темпераментом: "Я побачила, наскільки всі різні, наскільки це класно. Це напевно вперше, коли я побачила, що жінка може бути жінці другом і підтримкою".
Після одного з постів з танцями від неї відписалося понад 4000 підписників за добу.
"Мені було окей, бо я розуміла - це люди не мої", - каже блогерка.
Реакція на танці і заклики створити окремі сторінки
Люди, які звикли бачити Софію з герданами у вишиванках, були шоковані латексом на шпильках. Почалися заклики створити окрему сторінку для танців.
Вона зізнається, що боялася проявлятися в різних сферах і транслювала образ, щоб люди її любили. Коли зрозуміла, що не треба щоб усі любили, почала бути собою.
"На танцях люди зламалися, бо зрозуміли, що той образ штучний. Деякі навіть писали: 'Софія, вас зламали'", - розповідає блогерка.
Герметизація української мови - спадок совка
Найбільше Софію дратує, коли українську мову називають "солов'їною" і "калиновою":
"Я своєю мовою і кохаюся, і їбуся, і гніваюся, і розважаюся. Від найнижчих речей у моєму житті, як посрати, так і покохати - я роблю цією мовою".
Вона пояснює, що герметизація мови - це наслідок совка, коли українська залишалася тільки для шкільних лінійок і патетичних виступів, а в житті панувала російська.
"У 20-х нашою мовою було написано що завгодно - детективи, любовні романи, еротичні твори. Це була мова всюди", - каже Софія.
Потім українську мову повикидали з бібліотек, словники переписали на російський лад. У 60-70-х всі галузі в Україні були російськомовними - правнича, державотворча, освіта, наука.
Вона згадує улюблений вірш про свічечку букви ї, де є рядки: "можуть настати часи, коли нашої мови не пам'ятатиме навіть найменше соловейко, тому не слід покладатися на солов'їв".
Вона розповідає про виховання, коли від дівчат хотіли бути красивими, з довгим волоссям, бо коротке означає, що не знайдеш чоловіка. Потім партнери можуть хотіти, щоб були зручними.
"Треба бути просто собою і жити в своє задоволення. Це не означає бути відбитими від реальності, це означає, що можна вибирати свій шлях", - каже блогерка.
Вона закликає жінок не підлаштовуватися під чужі очікування і жити в своє задоволення, як це робили українські письменниці минулого - Кобилянська, Леся Українка, Олена Пчілка, Катерина Білокур.
"Зараз ми, не конкуруючи з чоловіками, хочемо показати, що жінка може бути оприлюднена в різних сферах і що жінка сама знає, які в неї проблеми", - завершує Софія Безверха.