Образ підприємця в українському суспільстві. Чи справді держава ставиться вороже до бізнесу?
Чому так відбувається і що має змінитися — міркують провідні експерти: Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру; Олена Сотник, правозахисниця, радниця Віце-прем’єр-міністерки з європейської інтеграції, голова Rasmussen Global в Україні; Валерій Пекар, викладач kmbs та бізнес-школи УКУ, підприємець; Ігор Ліскі, голова наглядової ради «Ефективні інвестиції».
- Сприйняття бізнесу українським суспільством
- Радянська спадщина та її вплив на бізнес-середовище
- Трансформація суспільного договору під час війни
- Роль бізнесу в розбудові нової держави
- Необхідність лідерства з боку підприємців
Чорна скринька української економіки
Українське суспільство все ще не розуміє, як працює бізнес. Експерти пояснюють це радянською спадщиною та низьким рівнем інституційної довіри.
Валерій Пекар додає, що середній громадянин не відчуває себе податковим агентом і через це відсторонений від економіки.
"Економіка сприймається як супермаркет, куди треба прийти з грошима, взяти помідорчик і піти додому. А підприємство і підприємець залишаються чорною коробкою", — каже він.
Парадигма гри з нульовою сумою
Експерти зауважують, що патерналістська парадигма мислення, поширена в пострадянських суспільствах, сприймає життя як гру з нульовою сумою.
"Якщо ця людина сильно розбагатіла, значить вона в багатьох людей забрала дуже багато грошей", — пояснює Пекар логіку сприйняття підприємця в такій парадигмі.
За його словами, через це підприємець "не буде ніколи зрозумілим, до нього не будуть ставитися з повагою, його не будуть вважати гідним довіри".
Між старим і новим бізнесом
Олена Сотник бачить позитивні зрушення, особливо серед молодшого покоління, яке поступово позбувається "радянського інфантильного" підходу.
За її словами, коли розмиється межа між "олігархічним класом" і тими, хто побудував бізнес з нуля, суспільство змінить своє ставлення до підприємництва.
Держава як ворог бізнесу
Критичною проблемою лишається ставлення держави до бізнесу. Держапарат продовжує розглядати підприємців як потенційних порушників.
"Українська держава сприймає бізнес як щось вороже, що треба обов'язково контролювати. Виходить з теорії не того, що це співробітництво, а з теорії негативу: вони точно на 99% порушники, тому треба зарегулювати, затиснути", — підкреслює Сотник.
Експерти пов'язують це з радянською спадщиною, де держава "вбивала суспільство як таке, закінчуючи будь-яку ініціативу, і саме головне — підприємницьку ініціативу".
Трансформація суспільного договору
Ігор Ліскі переконаний, що зараз через війну народжується інший суспільний договір.
За його словами, українці навіть "починають розуміти, навіщо нам ефективна і прозора податкова".
Бізнес як революціонер
Експерти закликають бізнес взяти на себе лідерство і перестати боятися держави.
"Держава — це наш найманий апарат, який має забезпечити національну безпеку і справедливість. Бізнес має це сказати", — наголошує Ліскі.
На його думку, саме бізнес має стати ініціатором змін, "той, хто стане суб'єктом в цій державі".
Ігор категорично не погоджується з позицією "щоб держава до нас не лізла", називаючи її рабською.
"Вибачте, це рабська позиція. Бізнес має сказати: держава Україна — це наша держава, ми її утримуємо коштом наших податків, ми тут все створюємо", — підкреслює він.
Експерти згодні, що для справжньої трансформації потрібно змінити як сприйняття бізнесу суспільством, так і залучення підприємців до політичних процесів.
Євген Глібовицький підкреслює, що ключова проблема України — тяглість радянських інститутів і радянської політичної культури, які перейшли зі старої державності в нову.
Валерій Пекар нагадує про важливість зміни мислення з "гри з нульовою сумою" на "виграш-виграш", де "підприємці створюють додану цінність".
Дискусія відбулась у рамках зустрічі в клубі лідерів українського бізнесу CEO Club Ukraine.
