Трагедія ЗСУ — командири, які бояться втратити посади. Кротевич про ручне керування армією
Головні теми розмови:
- Чому Кротевич залишив бригаду "Азов"
- Героїзм та втрати під час оборони Маріуполя
- Критика військового керівництва та системи ЗСУ
- Плани на майбутнє та боротьба проти Росії
- Погляд на політику та шлях України до перемоги
"Все, що я міг віддати Азову, я віддав"
Вихід з Азову Корткевича став несподіванкою для багатьох українців. За його словами, це рішення визріло поступово і було зумовлене бажанням бути ефективнішим в іншій ролі.
За його словами, перебувати на одній посаді довго — це "замилюється око", і його відхід відкриє можливості для зростання молодим офіцерам.
Він підкреслює, що передав справи й домовився з командиром "Азову" Денисом Прокопенком про заміну. "Все що я міг віддати Азову, я думаю, я все віддав", — каже колишній начальник штабу.
Героїзм і трагедія Маріуполя
Оборона Маріуполя стала символом незламності українських воїнів. Кротевич згадує її як історію героїзму звичайних людей. Його особливо вразили вчинки артилеристів, які, коли закінчилися снаряди, пішли воювати як піхота.
З болем він розповідає про втрату свого найкращого друга, "Сокири", який загинув під час оборони. "Я хотів бути на його місці. Мені, мабуть, простіше було б на його місці", — зізнається Кротевич.
На думку Кротевича, розмови про те, що азовці мали б раніше залишити Маріуполь, безпідставні: "Азов з поля бою не тікає, не тікав і не буде тікати". Героїзм азовців у Маріуполі відзначався численними прикладами самопожертви та відваги звичайних бійців.
"Відсутня логіка взагалі"
Тавр не обмежується загальними зауваженнями. Кротевич відкрито говорить про негативний досвід взаємодії з 33-ю бригадою під час контрнаступу, коли відбувався friendly fire в українській армії.
"В нас відсутня логіка взагалі. Наші бригади між собою мали friendly fire. Вони чудом просто не вбили жодного нашого бійця", — розповідає Кротевич.
"Треба знищити ручне керування генеральним штабом, дати реально керувати ОСУ і напрямками, і дати людям брати свою команду", — наголошує Кротевич.
"Відсутність піхоти на фронті стає критичною проблемою. Під Покровськом немає піхоти. Лінії фронту немає. Ми тримаємо все там FPV-ішками і скидами... Тому що в нас її просто в Україні закінчилася, тому що зараз не хочуть люди йти в армію", — зазначає він, додаючи, що "коли повернеться довіра до Збройних Сил, до управління Збройних Сил, тоді і люди повернуться".
Про майбутнє та боротьбу з Росією
Говорячи про своє майбутнє, Кротевич зазначає, що вже отримав пропозицію стати радником при міністерстві оборони однієї з країн НАТО, але відмовився, бо не хоче жити за кордоном під час війни.
Він бачить три інструменти дестабілізації російської держави: дипломатичний, економічний і військовий. "Мій шлях — це боротьба і знищення противників України в першу чергу для мене, і воно так лишиться, поки я зможу бути ефективним в цьому напрямку", — каже він.
"Я проти перемир'я"
Кротевич переконаний, що Україна ще може перемогти, але для цього потрібна зміна структури Збройних сил і початок нормальної оборони, а потім наступу.
"Я проти перемир'я. Я вважаю, що нам треба міняти структуру в Збройних Силах і починати наступати", — заявляє він.
На його думку, щоб Путіну перемогти цю війну, "йому треба просто перестать стрілять", бо тоді українці перегризуться між собою. Проте Кротевич залишається оптимістом щодо незламності української нації: "Українська нація безсмертна. Я не думаю, що її можливо знищити".
