Трагедія ЗСУ — командири, які бояться втратити посади. Кротевич про ручне керування армією

Головні теми розмови:

• Чому Кротевич залишив бригаду "Азов"
• Героїзм та втрати під час оборони Маріуполя
• Критика військового керівництва та системи ЗСУ
• Плани на майбутнє та боротьба проти Росії
• Погляд на політику та шлях України до перемоги

"Все, що я міг віддати Азову, я віддав"

Вихід з Азову Корткевича став несподіванкою для багатьох українців. За його словами, це рішення визріло поступово і було зумовлене бажанням бути ефективнішим в іншій ролі.

"Азов — це феномен, це структура, це система, яка буде працювати незалежно від особистостей", — пояснює Кротевич.

За його словами, перебувати на одній посаді довго — це "замилюється око", і його відхід відкриє можливості для зростання молодим офіцерам.

Він підкреслює, що передав справи й домовився з командиром "Азову" Денисом Прокопенком про заміну. "Все що я міг віддати Азову, я думаю, я все віддав", — каже колишній начальник штабу.

Героїзм і трагедія Маріуполя

Оборона Маріуполя стала символом незламності українських воїнів. Кротевич згадує її як історію героїзму звичайних людей. Його особливо вразили вчинки артилеристів, які, коли закінчилися снаряди, пішли воювати як піхота.

З болем він розповідає про втрату свого найкращого друга, "Сокири", який загинув під час оборони. "Я хотів бути на його місці. Мені, мабуть, простіше було б на його місці", — зізнається Кротевич.

На думку Кротевича, розмови про те, що азовці мали б раніше залишити Маріуполь, безпідставні: "Азов з поля бою не тікає, не тікав і не буде тікати". Героїзм азовців у Маріуполі відзначався численними прикладами самопожертви та відваги звичайних бійців.

"Відсутня логіка взагалі"

Тавр не обмежується загальними зауваженнями. Кротевич відкрито говорить про негативний досвід взаємодії з 33-ю бригадою під час контрнаступу, коли відбувався friendly fire в українській армії.

"В нас відсутня логіка взагалі. Наші бригади між собою мали friendly fire. Вони чудом просто не вбили жодного нашого бійця", — розповідає Кротевич.

"Треба знищити ручне керування генеральним штабом, дати реально керувати ОСУ і напрямками, і дати людям брати свою команду", — наголошує Кротевич.

"Відсутність піхоти на фронті стає критичною проблемою. Під Покровськом немає піхоти. Лінії фронту немає. Ми тримаємо все там FPV-ішками і скидами... Тому що в нас її просто в Україні закінчилася, тому що зараз не хочуть люди йти в армію", — зазначає він, додаючи, що "коли повернеться довіра до Збройних Сил, до управління Збройних Сил, тоді і люди повернуться".

Про майбутнє та боротьбу з Росією

Говорячи про своє майбутнє, Кротевич зазначає, що вже отримав пропозицію стати радником при міністерстві оборони однієї з країн НАТО, але відмовився, бо не хоче жити за кордоном під час війни.

Він бачить три інструменти дестабілізації російської держави: дипломатичний, економічний і військовий. "Мій шлях — це боротьба і знищення противників України в першу чергу для мене, і воно так лишиться, поки я зможу бути ефективним в цьому напрямку", — каже він.

"Я проти перемир'я"

Кротевич переконаний, що Україна ще може перемогти, але для цього потрібна зміна структури Збройних сил і початок нормальної оборони, а потім наступу.

"Я проти перемир'я. Я вважаю, що нам треба міняти структуру в Збройних Силах і починати наступати", — заявляє він.

На його думку, щоб Путіну перемогти цю війну, "йому треба просто перестать стрілять", бо тоді українці перегризуться між собою. Проте Кротевич залишається оптимістом щодо незламності української нації: "Українська нація безсмертна. Я не думаю, що її можливо знищити".

Від розбитих камер до мільйонних позовів. Журналістка про ціну розслідувань справ корупціонерів

"Ти ж ветеран, як смієш жити нормально?". Ветеран і "Холостяк" Олександр Терен про ціну публічності