"Таких, як я недостатньо". Волонтер Сергій Ровний про те, як дрони на фронті рятують життя бійців
Що таке волонтерство?
Повернувшись до Бучі після деокупації з гуманітарною допомогою, Сергій більше ніколи не забуде всі ті жахіття, що побачив у рідному місті. З того часу чоловік не перестає допомагати Збройним силам України усім чим може.
“Волонтерство – це те, чим повинна займатися кожна свідома людина, якщо вона не знаходиться в Збройних силах України. Якщо ти особисто не береш участь в бойових діях, то твій обов’язок — підтримувати військових. Якщо ти можеш щось робити — роби, якщо ти можеш щось купувати — купуй, якщо ти можеш щось возити — вози. Нічого не робити не варіант”.
Сергій Ровний. Волонтер з Бучі
На жаль, у добі всього лише 24 години, а окрім волонтерської діяльності у Сергія ще є робота та родина. Тож вільним часом доводиться жертвувати.
“Хочеш жити — роби щось. Якщо ти зараз не будеш витрачати свій вільний час на допомогу військовим, то потім будеш витрачати його на те, щоб лизати черевики русні. Якщо виживеш. У мене немає іншого розуміння”.
Чому не фонд?
Чоловік не співпрацює з фондами. Впевнений, роблячи все самостійно, зможе набагато швидше закривати потреба військових, уникаючи додаткової бюрократії. Сергій має статус офіційного волонтера та звітує про усі витрати в податкову.
“Ще з самого початку моє бачення волонтерської діяльності полягало в тому, щоб допомагати тим хлопцям, кого я знаю особисто. Фонди ж більше працюють з військовим керівництвом. Давайте будемо відвертими, багато було випадків, коли волонтерська допомога просто не доходила до бійців. Вона застрягала десь на складі військової частини, або ж розподілялася не на той напрямок, де була конче необхідна.
Суб’єктивне бачення військового керівництва відрізняється від особистого бачення військових, тому я одразу обрав напрямок самостійного волонтера. Мені від хлопців потрібно лише, щоб вони подзвонили й попросили, а потім надали фотозвіт, що вони його реально отримали”.
Чого не вистачає військовим?
На фронті немає такого поняття, як “щось треба, щось не треба”. Адже, в реаліях війни, все, що знаходиться на лінії зіткнення є розхідним матеріалом.
“До того ж зараз зима. Деяким хлопам реально не вистачає теплого одягу. Так, держава забезпечує, видає штатну форму, термобілизну. Але ти ж не будеш весь час сидіти в одному й тому ж самому. Якщо боєць знаходиться на позиції тиждень, дощ зі снігом пройшов і у нього все вимокло.
Також потрібні окопні свічки, буржуйки. Ми минулого року мали змогу багато допомогти, але це все закінчується”.
Попри сезонні потреба, що змінюються із плином часу, один запит завжди залишається стабільним — це зброя.
“Локальному волонтеру нереально дістати озброєння. Потрібно мати специфічні дозволи, щоб купити зброю.
А от стосовно іншої техніки потрібно постаратися: або купувати за шалені кошти локально, або ж налагоджувати логістику й шукати закордоном, спілкуватися із продавцями. Найчастіше те, що потрібно хлопцям — це товари подвійного призначення, а їх не так легко проводити через кордон”.
“У русні дронів, як мух на гімні”
Це одним з типів озброєння, якого не вистачає на фронті — це дрони. Вони поділяються на декілька видів:
- Розвідувальні — можуть літати на відстань близько 30 км і перебувати у повітрі до 3 годин. Проте, за словами військового оглядача та голови фонду “Повернись живим” Тараса Чмута, наймасовішими розвідувальними дронами української армії є цивільні квадрокоптери. На озброєні в Україні стоять, зокрема, безпілотники “Лелека-100”, “Фурія” та “Валькірія”.
БПЛА "Валькірія"
- Ударні — найвідомішим серед них є турецький Bayraktar TB2. Він може нести чотири керовані авіабомби з лазерним наведенням або дві керовані протитанкові ракети! Цим безпілотником керують три оператори з наземної станції, яка перевозиться автомобілем. До того ж він може літати самостійно!
Bayraktar TB2
- Дрони-камікадзе - це баражуючий боєприпас, яким пілот може керувати й за допомогою камери наводити на ціль. Завдання таких безпілотників — певний час після запуску залишатися в повітрі, щоб знайти ціль, а після її виявлення здійснити атаку і самопідірватись для її знищення. Збройні Сили України використовують дрони-камікадзе Switchblade, які Україні передали США.
Дрон-камікадзе Switchblade
- Саморобні ударні безпілотники - раніше вони були цивільними й широко використовувалися для спортивних змагань, або ж відеознімання, але вмілі руки наших військових та волонтерів роблять із них ударні.
“FPV, яка коштує 300-350 баксів, може вкласти техніку, яка коштує в сто разів дорожче. Профіт? Профіт. Навіть якщо з першого разу не вийшло, то ти можеш десять FPV закинути — це все одно буде профіт.
Якби це не було вигідно, то русня зараз не ставила б на потік виробництво FPV-дронів. А вони поставили. І ми зараз дуже сильно програємо в їхній кількості. Про паритет взагалі мова ніяка не йде. Ми сильно відстаємо”.
Саморобний ударний безпілотникФото: Сергій Ровний
Пройшовши навчання у кваліфікованих спеціалістів, волонтер навчився збирати та програмувати дрони-камікадзе. Наразі Сергій разом зі своєю командою з п’яти осіб заснував власний проєкт по виробництву дронів.
“У мене була розмова з військовим й він пояснив у чому цінність дрона. Це не тільки вклепати русню. Коли боєць отримує завдання на знищення якоїсь точки, чи техніки — йому не потрібно вилазити з бліндажа. Він підіймає пташку, а це життя військового. А життя військового — це святе. Допоки наших дронів не стане більше ніж руснявих, значить у нас таких як я все ще замало”.
Чому не донатять?
Не рідко волонтерам доводиться витрачати власні гроші для того, щоб закрити запит військових. Проте найдієвішим способом знайти кошти є онлайн-збір. Наразі навіть фондам важко зібрати необхідну суму, не говорячи вже про локальні ініціативи. Причин цьому є кілька, адже повномасштабна війна триває вже майже два роки, тож про економічну стабільність громадян вже й нічого говорити, адже гаманці не гумові.
“Я знаю людей, які віддають небагато, але вони віддають останнє. Проте дуже велика кількість громадян й раніше не донатили. Тож зараз, коли усі зрозуміли, що вони можуть не відчувати війни, позвикали до повітряних тривог та шахедів з ракетами, вони взагалі перестали щось робити для волонтерів та військових. І це проблема”.
Наразі команда Сергія може зібрати сто дронів за місяць. Потрібні тільки кошти. Тож якщо ви хочете доєднатися до збору й наблизити нашу країну до Перемоги — посилання на банку знаходиться нижче:
https://send.monobank.ua/jar/4MEZmZFZWT\
“Збір буде відкритий постійно. Я поставив три мільйони. Я розумію, що він ніколи не закриється, але це число — це не мета. Наша мета — зробити стільки дронів, скільки ми зможемо й відати їх хлопцям.
Це не бізнес проєкт. Я не то, що не заробляю — я свої особисті кошти витрачаю на це. Я сподіваюся, що трохи згодом виробництво стане дешевшим, тому що у нас з’являються хлопці, які почитають виробляти компоненти для дронів самостійно. Як тільки у нас це буде підтримуватися державою — ми поїдемо”.
Детальніше про діяльність Сергія Ровного дивіться у відео:
