Люди повертаються в Бучу та Ірпінь і відкривають бізнеси: яка головна ідея фестивалю Lokalist
Що таке Lokalist і звідки він взявся
Lokalist — це унікальний захід Бучанського регіону, спрямований на підтримку локальних бізнесів та брендів. Ідея створення має багату історію й тягнеться ще з 2017 року. Саме тоді Майя Аронштам переїхала до Ірпеня. В той час жінка займалася розвитком власного бренду дитячого одягу. Практично під час кожної фотосесії, усі місцеві мешканці реагували абсолютно однаково: “А ми навіть і не знали, що у нас таке існує!”.
“Це завжди так — багато всього і людям дуже складно про все це дізнатися. Відповідно місцевим бізнесам, чи брендам також складно розповісти про себе. Моя напарниця запропонувала зробити свій маркет. Я, взагалі то, ніколи таким не займалася й навіть не уявляла, як це робиться, але погодилася”, — розповіла Майя Аронштам.
Авторка ідеї й співзасновниця проєкту “Lokalist” Майя Аронштам
Перший захід, який мав назву Local Market, відбувся на початку жовтня 2020 року. Попри розпал пандемії COVID-19 він виявився надзвичайно успішним, тож відвідувачі вже тоді почали цікавитися, коли ж відбудеться наступний захід. Врешті решт, Майї вдалося організувати ще два меркети. Однак, нестача необхідних знань та досвіду привели до професійного вигорання. Проєкт довелося закрити.
“Але я все одно хотіла продовжувати й масштабувати це у вигляд фестивалів. Я пішла на навчання до підприємців і розпочала роботу над новим проєктом. Перший фестиваль повинен був відбутися на весні 2022 року. Але дату довелося трішки посунути.
Гортаючи стрічку в Instagram я думала: “Боже, люди не тільки повертаються в Ірпінь та Бучу і не тільки відновлюють свої бізнеси, а й відкривають нові”. Це дуже надихало і я вирішила, що все ж варто спробувати”.
У грудні 2022 року Майя познайомилася з Анастасією Супрун, яка й стала співзасновницею фестивалю і вже через десять днів в Ірпінському парку “Незнайко” відбувся перший в історії Lokalist.
“Наразі наша команда налічує п’ять людей. Мені дуже подобається наш прогрес і те, що ми робимо для регіону. Я бачу, що ми надихаємо інших, привертаємо увагу до локальних бізнесів, даємо їм більш об’ємне розуміння того, як може все бути та куди потрібно рухатися.
Ми намагаємося дати максимум користі для наших бізнесів, щоб вони розвивалися. До прикладу, за тиждень до нинішнього фестивалю ми організували бізнес-воркшоп для усіх наших учасників. У нас було дві класні спікерки. Одна розповідала про маркетинг, як онлайн, так і офлайн, і як не втратити клієнтів. Конкретно, на прикладі Lokalist, як краще себе підготувати, на що звернути увагу, щоб продавати не тільки тут, але й після.
А ще до нас приїжджала засновниця “Дім варення” Олена Гашинська. Вона поділилася досвідом створення та розвитку особистого бренду. Тож це та користь, яку ми намагаємося нести”, — розповіла про ідею створення фестивалю Майя Аронштам.
Різноманіття крафтових виробів
Кожен з фестивалів проводиться на різних локаціях, для того, щоб познайомити мешканців з цікавими місцями регіону, про які раніше мало хто знав. Зокрема п’ятий, ювілейний, фестиваль вирішили влаштувати в коворкінгу WORKIT Space, що нещодавно відкрився у Ворзелі.
Коворкінг WORKIT Space у Ворзелі
“Ми намагаємося влаштовувати фестиваль раз у три місяці під сезон, щоб створювати людям настрій в різні періоди року.
Кожного фестивалю ми збираємо супер класних крафтових майстрів з регіону. Деякі навіть приїжджають з різних міст. Це дійсно крута можливість для місцевих мешканців дізнатися, що, наприклад, подарунки не обов’язково купувати в інтернеті, замовляти з-за кордону, чи на Aliexpress. Ми показуємо що у нас також є класні майстри і їхні товари можна помацати й подивитися буквально біля власного дому”, — зазначила співзасновниця Lokalist Анастасія Супрун.
Співзасновниця Lokalist Анастасія Супрун
На Lokalist у Ворзель приїхали понад 30 представників локальних бізнесів Бучанського регіону. Тут можна було знайти товари на будь-який смак: одяг, порцеляну, прикраси, свічки, плетені й скляні вироби й навіть ножі, а також багато-багато чого іншого.
Lokalist став чудовим майданчиком для презентації свого бізнесу, як для підприємців-початківців, так і для ветеранів крафтового виробництва. Зокрема тут ми зустріли Андрія Несмачного — власника майстерні військових BatArt, про яку ми писали раніше.
Власник майстерні військових "BatArt" Андрій Несмачний
“Подібні фестивалі корисні не тільки для самого продажу. Це також хороша іміджева реклама, яка допомагає формуванню та пізнаваності бренду.
Сьогодні до нас підходило багато людей, які вже знали чим ми займаємося. Тож ми тут розвіртуалюємося — спілкувалися в живу, тому що з багатьма, в основному, ведемо розмови в мережі, а тут люди підходять, впізнають, цікавляться і це дуже приємно”, — розповів Андрій.
Майстерня гончарства “roksolana.ceramics” з’явилася в Ірпені після закінчення бойових дій. Тут виготовляють вироби з порцеляни й фаянсу, а також влаштовують захоплюючі майстеркласи для мешканців усього регіону.
“Раніше я працювала в майстерні в Києві, на інших людей. А коли звільнили Ірпінь, я зрозуміла, що можна починати роботу тут, тому що подібної майстерні в нашому місті не було.
Lokalist — це як ковток свіжого повітря для Київської області. Багато людей хочуть відпочити, познайомитися із тим, що є в регіоні, купувати крафтярське. Тому я думаю, що це дуже класний фестиваль”, — поділилася своєю історією та враженнями засновниця майстерні пані Роксолана.
Власниця майстерні гончарства “roksolana.ceramics” пані Роксолана
Пані Наталія виготовляє плетені вироби вже близько дев’яти років. З першого погляду може здатися, що ці автентичні кошики зроблені з дерев’яної лози, як плели наші пращури. Але як ви відреагуєте на те, коли дізнаєтеся, що все це зроблено з паперу?
“Я побачила цей вид творчості в інтернеті. Сплела малесеньку корзиночку і мені сподобалося. З часом це переросло в мій власний бренд “Lanatal”. Процес виробництва насправді простий, але доволі кропіткий: я беру смужечку газетного паперу, скручую його, фарбую, обробляю лаком й просочую, а потім переходжу до плетіння. В результаті ми отримуємо міцний, твердий виріб, що не боїться бруду та води. Мої сумки дівчата носять уже роками”, — розкрила секрети й нюанси своєї справи пані Наталя.
Власниця бренду “Lanatal” пані Наталія
Анастасія — кандидатка економічних наук, викладачка кафедри міжнародних фінансів Інституту міжнародних відносин. Однак в 2020 році жінка вирішила завести чотирьох кіз та відкрити сирне ательє. Настільки сильно змінити сферу своєї діяльності її вимусило народження другої дитини та локдаун.
“Насправді, мабуть, це було моїм потаємним бажанням і ця любов до тварин просто проявилася в потрібний момент, і змінила все моє життя. Я здобула другу освіту — фельдшер ветеринарної медицини, тому цей сир — це не тільки про смачні продукти, а й також про безпечні та якісні”, — розповіла про ідеологію свого сиру пані Анастасія.
“Такі фестивалі досить ефективні з точки зору маркетингу, адже це допомагає краще зрозуміти свою аудиторію, протестувати продукт. Наприклад, я завжди приношу на подібні ярмарки щось новеньке, щоб зрозуміти, як моя аудиторія на це реагує. Мені також дуже подобається розвінчувати міфи про козиний сир і спостерігати за тим, як змінюється обличчя людини, коли вона куштує його і їй подобається. Для мене це найкращий комплімент, який тільки може бути”.
Власниця "Сирного ательє родини Кириленків" пані Анастасія
Ще одним місцевим бізнесом, що відкрився після повномасштабного вторгнення став бренд жіночого одягу “AdeleAN”. Колекція була розроблена таким чином, щоб допомогти жінкам не витрачати зайвий час на поєднання речей.
“Ми виробили універсальні лекала, що підходять на будь-яку фігуру. Дуже довго тестували тканину для того, щоб вона була якісна й не кошлатилася. У мене три доньки, тому я на особистому досвіді знаю наскільки це важливо.
Оскільки я ще й волонтер, тож ми вирішили створити власний бренд ще й для того, щоб підтримати економіку України та допомагати ЗСУ, віддаючи відсоток від прибутку” — розповіла про свої цілі пані Катерина.
Власниця бренду жіночого одягу “AdeleAN” пані Катерина
"Жива бібліотека"
Крім ярмарку відвідувачі фестивалю також могли доєднатися до безлічі різноманітних активностей як для дітей, так і для дорослих. Зокрема послухати лекції про догляд за котами й собаками, чарівну силу малювання та в чому особливості та відмінності різних сортів кави.
На Lokalist також можна було зробити тату за донат, а на більш активних гостей, чекала низка захопливих майстеркласів:
- йога + медитація,
- ПРОявлення голосу,
- малювання борщем,
- колажування англійською,
- дитячий МК з малювання листівок,
- груповий майстер-клас з вокалу,
- арт-терапія під живу музику “Знайомство з собою”.
Також організатори фестивалю влаштували унікальну активність, яку в Бучанському регіоні ще ніхто й ніколи не робив, — “Живу бібліотеку”. Це формат вільного спілкування, що дозволяє в простій та невимушеній атмосфері обмінюватися досвідом, адже книгами в ній є люди зі складним життєвим досвідом.
“Цей досвід дуже важливий для нас усіх, тому що його носії знаходяться посеред нас — це може бути наш сусід, чи людина, з якою ми їдемо у потязі. На жаль, у нас не завжди є можливість поспілкуватися з нею та перейняти її досвід і зрозуміти, що наші особисті проблеми також здоланні, адже все залежить від внутрішньої сили.
Спілкуючись із людьми з “Живої бібліотеки” ми можемо зрозуміти на їхньому досвіді те, що навіть страшна онкохвороба, або розлад аутичного спектра вашої дитини — це не вирок. З ними можна боротися і, таким чином, стати сильнішими, жити якісно і найголовніше, до чого ми всі прагнемо, бути щасливими”, — розповів про головну ідею організатор “Живої бібліотеки” Євген Павлюковський.
Організатор “Живої бібліотеки” Євген Павлюковський
Гості фестивалю могли поспілкуватися та поставити різні питання, які б не наважилися озвучити у звичайному житті:
- матері, яка виховує дитину з аутизмом;
- бізнес-вумен, яка втратила все під час окупації та змогла відновитися;
- жінці, яка поборола рак;
- військовому білорусу, який був під Бахмутом;
- дівчині, яка пережила окупацію в Бучі;
- військовій волонтерці;
- ЛГБТ персоні;
- військовому після поранення.
Крім того, організатори влаштували можливість “живого мосту” з військовослужбовицею ЗСУ, яка вийшла на звʼязок прямо з фронту.
“Живий місту” з військовослужбовицею ЗСУ
Ідея “Живої бібліотеки” виникла в 1990-х роках на одному з європейських фестивалів. З того часу її почали використовувати в різних куточках світу для кращого розуміння людей, що живуть навколо нас.
“Ми зараз усі в умовах війни перебуваємо в тій ситуації, коли нам треба чути один одного, розуміти один одного і якщо ми, наприклад, говоримо про людей, які пережили окупацію, або мають військовий досвід — то цих людей нам треба чути в першу чергу. Ми всі повинні створити середовище, в якому нам, українцям, буде комфортно”, — зазначив Євген.
Tember Blanche у Ворзелі
Традиційно, як і належить фестивалю, не обійшлося й без живої музики.
Хедлайнером концерту був гурт Tember Blanche — український музичний інді-поп- та інді-фольк-дует, заснований у 2020 році у Києві. Колектив складається з вокалістки й авторки пісень Олександри Ганапольської та гітариста й саундпродюсера Владислава Лагоди. Перед своїм виступом артисти поділилися секретом своєї назви. Виявляється, що перше слово Tember — це частина від англійського слова september ("вересень"), місяця, коли пара почала зустрічатися; друге слово, Blanche, на честь пива "Blanche", улюбленого напою дуету. Однак з французької blanche також означає білий, тому назву гурту можна трактувати і як "Білий Вересень". Гурт виступав останнім й зміг посправжньому запалити вечір.
Гурт Tember Blanche на фестивалі Lokalist у Ворзелі
На фестиваль також запросили український інді-фольк гурт “Колір”, що приїхав з Одеси. Лідерка колективу Людмила Коллер створювала гурт з метою популяризувати українську мову у своєму місті. Завданням своєї творчості вона вважає заохочення людей співати українською мовою, цінувати свою культуру і розвивати її, за допомогою музики пояснити людям, в якій країні вони живуть. Також важливе місце у творчості колективу має висвітлення моральних проблем і почуттів, з якими стикаються звичайні люди.
Гурт "Колір" на фестивалі Lokalist у Ворзелі
Не обійшлося й без виступу локальних зірок — гурту “Разом”, що зародився за декілька місяців до повномасштабного вторгнення подружжям Літковських — Лорою та Володимиром. В основу пісень гурту, перш за все, закладено чесність, сімейні цінності та відкритість до світу.
Гурт "Разом" на фестивалі Lokalist у Ворзелі
Дрони для ЗСУ
Фестиваль також мав велику благодійну мету — зібрати кошти на дрони для бійців Запорізького та Донецького напрямків. Велика кількість активностей були направлені саме на збір — це і лекцій, і йога, і концерт. Крім того, 20% з продажу квитків також були передані волонтерам. Благодійним партнером для цього виступив фонд “Я буду твоїм тилом”.
Співзасновниця благодійного фонду “Я буду твоїм тилом” Юлія Соловйова
“Сама співпраця з Lokalist дуже тепла, лагідна і комфортна. Ми познайомилися півтора тижня тому й нас запросили як благодійний фонд, якому довіряють. Я абсолютно скрізь бачу к’юари на наш збір і це дуже класно. Відчувається, що тут не тільки про взаємодію із місцевими, але й про те, щоб дійсно допомогти.
Один FPV-дрон коштує від 18 до 23 тисяч гривень у тій комплектації, що ми купуємо, тож я сподіваюся, що ми зможемо придбати як мінімум один і знищити, як мінімум, одну ворожу техніку. Що доволі радує, якщо чесно”, — розповіла про співпрацю з фестивалем співзасновниця благодійного фонду “Я буду твоїм тилом” Юлія Соловйова.
