Як добре ви знаєте українську мову? Перевірте себе — тест

Трафунок (діалект) – це випадок.

Побажання "шляк би його трафив" українці запозичили з німецької мови. Дослівно воно означає "щоб із тобою трапився удар!" - тобто, сучасною мовою, інсульт.

Правильна відповідь - віддухопелили. Відгарувати - це тяжко відпрацювати, відбатувати - відрізати. А втелющити - це щось нав'язати чи втовкмачити. Теж насильство, але радше психологічне.

"Приший кобилі хвіст" – це щось на кшталт "п’ятого колеса до воза", тобто зайва людина, яка не відіграє ніякої ролі.

Ятрити – це викликати біль, розворушувати рану, повертати до неприємних переживань. Ятрити можна рану, серце, душу - та й просто себе.

Рамено – це плече. Це слово має дуже давнє, індоєвропейське походження. Можливо, навіть є родичем англійського слова arm – рука.

Литка – це м’яз нижче коліна. Між іншим, "смалити литки" означає залицятися!

До речі, це слово має ще одне значення: архаїчний жіночий головний убір за формою як смуга полотна.

Чимчикувати – це кудись іти. Цікаво, що це слово може вживатися в протилежних значеннях: йти або дуже швидко, або навпаки – повільно, плентатися.

Входини – це свято переселення в нове житло. Зараз це називають новосілля.

Ґандж - це якась вада, а не те, що ви подумали.

Блават - застаріла назва волошки, яка чудово римується: "Коло хати зацвіли блавати".

Знічев’я – це "від нічого робити", "з нудьги".

Навзнак – це на спині, обличчям догори – тобто горілиць.

Чіп – це дерев’яна пробка, якою закорковували посудини, наприклад бочечку чогось хмільного. Міністерство охорони здоров’я категорично не радить ходити до чопа – тобто пиячити.

Цмулити - це з насолодою пити чи курити, тож стародавні напої збитень і спотикач, а також люлька цілком підходять. 

безготівкОвий

Прикордонний

Прикраса, але прекрасний

Пристаркуватий

Звертання може виражатися одним словом (непоширене) і групою слів (поширене). У звертаннях, що складаються з імені та по батькові, загальної назви та імені, обидва слова вживаються в тільки кличному відмінку: Лесю Іванівно, Наталіє Василівно, Олегу (Олеже) Тимофійовичу, пані Юліє, добродію Станіславе, друже Вадиме.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо в середині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви.
Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться крапка.

Апостроф не ставиться: Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: торфʼяний, червʼяк, вербʼя).

Сподіваємося, що вам сподобався цей тест на знання української мови й ви дізналися багато чого нового для себе!

Ряст в давнину вважали провісником весни. Люди поспішали на узлісся, де ріс ряст, щоб босоніж, пританцьовуючи, накликати: “Топчу, топчу ряст. Дай, Боже, того року діждати і ряст потоптати!”. Це означало, що людина, котра доторкнеться до живої природи, оздоровиться, набереться життєвої сили, щоб дожити до наступної весни. З часом обряд відійшов у минуле, а фразеологізм набув значення: жити, ходити по землі, тобто діждатися того дня, коли можна буде “топтати ряст”. А про того, хто помирав, казали: йому вже не буде топтати рясту.
 

Усі вказані слова є "воєнними" неологізмами, що утворилися під час повномасштабної війни РФ проти України. Кімити (утворене від ім'я голови Миколаївської ОДА Віталія Кіма) – зберігати оптимізм, кадирити (утворене від ім'я глави Чечні Рамзана Кадирова) – видавати бажане за дійсне, байрактарити (від назви турецького БПЛА Bayraktar) – нищити ворога, партизанити, українити – дати жорстку відповідь на невиправдані дії.

Гортати сторінки улюбленої книги.

Зранку забули відчинити вікно.

Ставитися з повагою до друзів.

Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович: Михайло — Михайлович, Василь — Васильович, Юрій — Юрійович, Георгій — Георгійович.

Приморожений

Прізвисько

Розщеплений

нАчинка

пОзначка

травестІя

Мати зрідка допомагала дітям, не маючи вільного часу, і тому вони досягли всього самостійно.