Донька мільйонера зі зброєю в руках, як антифеміністка Ліза Корогодська захищає небо Києва
Сьогодні Корогодська чергує в складі добровольчого формування «Мрія», що захищає небо столиці від «шахедів», і говорить відверто — про службу під обстрілами, два невдалі шлюби, антифемінізм і батькові амбіції стати мером.
Чому повернулася під обстріли
На початку вторгнення Ліза була вагітна й виїхала за наполяганням батька: пологи мали бути через кесарів розтин, а народити в підвалі під окупацією вона б не змогла. Усе змінив один епізод — невідомі понівечили її авто, замалювавши символами «Z».
«Я навіть не могла уявити, наскільки це боляче, коли хтось робить таку капість із твоїм майном. Я сіла в машину й одразу подзвонила, що виїжджаю до Києва. Мені бракувало відчуття, що я щось роблю для країни. Я ніби просто жила собі й усім користувалася. Тож я пройшла базову підготовку й підписала контракт».
На позиції: кулемет, «шахеди» і «браунінг»
На позиції всі мають уміти все. Один день — за кулеметом, інший — шукаєш цілі й задаєш курс, ще одного — стежиш за рухом ворожих апаратів на планшетах. Тренується Ліза з автоматом, працювала з «Утьосом», КПВТ і «браунінгом», який сподобався найбільше.
До Збройних сил вона піти не може: немає українського громадянства, до того ж вона мати-одиначка трьох дітей. Тому її формат — добровольче формування територіальної оборони.
Найважче на службі
Найскладніше для неї — не безсонні ночі, а те, що доводиться бачити на власні очі.
«Найважче — це жорстокість ворога. Ти бачиш, як ракета влучає в будівлю, де є люди. І це не світлини, а те, що відбувається перед тобою. Воно ламає щось усередині. Після такого мені потрібен час, щоб відновитися».
Провини, коли не вдається збити ціль, вона не відчуває — лише злість через те, що не все залежить від неї: у кожної зброї є свій сектор вогню, за який не можна виходити.
Найгостріше Корогодська реагує на тих, хто звинувачує сили ППО в бездіяльності.
Закиди, що пішла служити заради політичних дивідендів батька, вона називає чужою проєкцією й радить критикам самим підписати контракт.
«Я антифеміністка»
Свої погляди на роль жінки Корогодська формулює без пом'якшень.
«Я антифеміністка. Я не вважаю, що ми рівні з чоловіками, і не хочу бути рівною. Бути дівчиною — це найкраще, що з тобою може статися. За мене відповідає чоловік, і це для мене зняття відповідальності».
На питання, чому жінка не може заробляти більше за чоловіка, відповідає так само прямо.
Два шлюби: помилка молодості й професійний аферист
Перший шлюб Ліза називає помилкою юності.
«Перший чоловік — це помилка молодості. Ми зійшлися на куражі й забули дізнатися, хто ми взагалі. Я дуже швидко завагітніла. А коли кураж минув, зрозуміла, що нам немає про що говорити».
Нині, за її словами, він з донькою не спілкується, а раз на місяць переказує 10 тисяч гривень. Другий чоловік виявився, за її словами, професійним аферистом, на якого вона подала до суду на позбавлення батьківських прав.
Поки Ліза була вагітна третьою дитиною, до її дому приходили вимагати борги колишнього. Доньки носять материнське прізвище: старших дівчат вона народжувала в Ізраїлі, де прізвище дають по матері.
Родина-клан і батько
Свою сім'ю Корогодська описує як клан, де всі завжди на боці одне одного. Виховання було суворим, а грошей дітям свідомо не давали — лише на навчання.
Те, що батько публічно називає її «сучкою», Лізу не ображає — навпаки, вона певна, що так він виявляє гордість.
Розмови про мерство тривають уже близько десяти років, і донька наполягає: це більше не мем.
«Раніше він не був готовий до цього, а тепер доріс. Зараз він готовий і збирається йти. Це не жарт. Київ — його рідне місто, і він ним хворіє. Він хоче, щоб це було місто, яке пахне любов'ю».
Чинного мера Віталія Кличка вона оцінює суто як містянка: бачить занедбане місто, кепські дороги й брак урн, але у внутрішню політику не заглиблюється.
