Новелівська лавреатка Ольга Токарчук зізналася, що використовує ШІ для написання книги

Незламні.City
21 травня 12:53 Бекстейдж
Новелівська лавреатка Ольга Токарчук зізналася, що використовує ШІ для написання книги
Відома польська письменниця, лавреатка Букерівської та Нобелівської премій Ольга Токарчук зізналася, що інтегрувала штучний інтелект у процес створення своєї майбутньої книги. Авторка придбала найсучаснішу версію однієї з провідних мовних моделей і визнає, що її можливості щиро вразили.

Та за цим визнанням ховається ще одна, значно гучніша новина: цей роман письменниця вважає останнім у своїй літературній кар'єрі.

Чому письменники зійдуться з ШІ найшвидше

Своїм досвідом Токарчук поділилася під час розмови на бізнес-форумі Impact у Познані. Авторка переконана, що саме письменники через специфіку свого ремесла найшвидше порозуміються з інструментами на кшталт ШІ. Логіка проста: літературне мислення працює інакше, ніж академічне, пише mycompanypolska.

«Можливо, письменникам допоможе симбіотичне майбутнє і співпраця зі штучним інтелектом. Усупереч побоюванням, я вважаю, що ми, письменники, зійдемося з такими інструментами найшвидше й найтісніше. Наші літературні уми спираються на широке, асоціативне поєднання фактів. Це кардинально відрізняється від вузького, тунельного мислення. Я придбала найвищу версію однієї мовної моделі й буваю в глибокому шоці, спостерігаючи, як фантастично вона розширює горизонти та поглиблює креативне мислення», — розповіла Токарчук.

«Кохана, як ми могли б це красиво розвинути?»

Письменниця детально описала, як саме звертається до технології. Вона регулярно віддає алгоритму окремі сюжетні ідеї та концепти, аби розвинути їх.

«Часто я просто кидаю машині ідею на аналіз із проханням: "Кохана, як ми могли б це красиво розвинути?". Попри те що я знаю про галюцинації та численні фактичні помилки алгоритмів у сфері точної економіки й твердих даних, мушу визнати одне. У плинній літературній фікції ця технологія — перевага неймовірних масштабів. Водночас я відчуваю гострий, дуже людський жаль за епохою, яка зникає безповоротно», — зізналася авторка.

Як приклад практичної допомоги ШІ письменниця навела пошук історичних деталей. Вона попросила модель підказати, під які пісні могли танцювати її персонажі на танцях кілька десятиліть тому, і та видала кілька назв, а наприкінці кумедно помилилася в написанні однієї з груп. Тож про обережність із галюцинаціями Токарчук говорить не для годиться.

Жаль за епохою Бальзака й Набокова

При всьому ентузіазмі письменниця не приховує меланхолії. На її думку, традиційна література, написана місяцями на самоті, поступово відходить.

«Серце болить, що відходить традиційна література — твір життя, скроєний у голові одного конкретного, цілком свідомого індивіда. Страшенно шкода мені Бальзака, Сіорана й неповторного Набокова. Бо, попри весь мій ентузіазм, я не вірю, що будь-який сучасний чат коли-небудь зможе заговорити так вишукано. Це інший тип роботи з мовою. І саме його ми ризикуємо втратити», — пояснила лавреатка.

Найгучнішою заявою стало визнання, що нова книга може виявитися останнім великим романом письменниці. Причину Токарчук назвала суто економічною: на сьогоднішньому ринку, за її словами, жоден видавець не здатен рентабельно оплатити роки роботи над масштабним твором.

«Багато хто в це не вірить, але я думаю, що це вже мій останній роман. Я б дуже хотіла, щоб колись хтось із відкритим розумом подивився на сучасну літературу з об'єктивно економічного боку. Реалії такі, що на сьогоднішньому ринку жоден видавець не зміг би рентабельно покрити витрати на таку велику працю. Після стількох років я фізично виснажена самим процесом писання. Тож зосереджуся радше на оповіданнях», — підсумувала Токарчук.

Прем'єра нового роману, над яким письменниця працювала за допомогою ШІ, запланована на осінь цього року. Для порівняння: над своїм найвідомішим романом «Книги Якова» Токарчук працювала сім років.