MELOVIN оголосив, що планує завершити музичну кар'єру: «Хто я без сцени?»

Три роки тверезості

Три роки тому Меловін повністю відмовився від алкоголю. Без варіантів — ні слабоалкогольного, ні міцного.

«Я себе довів до ручки. Мені сказали просту фразу: ти потрібен цьому світу живий, а не померти в 30 років».

Перші пів року виявилися найстрашнішими — не через спрагу випити, а тому що в тиші почав звучати власний голос. «Що ти хочеш? Про що мрієш? Які мрії були чужими, нав'язаними? Оце було по-справжньому страшно».

Два роки паралельно він працював із психотерапевтом. Вчився не воювати зі своїми «монстрами», а домовлятися з ними. Головний страх — самотність. Тепер його немає. «Мені комфортно в тиші. Мені подобається гортати думки далі — без фіксації на поганому».

Схуднення без оземпіку

Зовнішні зміни помітили всі. Меловін відповідає чітко: оземпік тут ні до чого. Він на антидепресантах, а поєднання дає сильнішу тривожність.

Його шлях — класичний: нормалізація харчування, вивчення глікемічного індексу і постійний моніторинг цукру в крові через сенсор. «Як тільки налагодив харчування — все пішло класно».

На початку року Меловін оголосив: наприкінці 2026-го залишає сцену. Багато хто прийняв це за піар-хід.

«10 років я в медіапросторі, з 18 років — публічний. Я розчинився в людях, у тому, що вони хочуть бачити. А хто я без цього?»

Термін паузи — відкритий. Не пів року, не рік. Повернення — обов'язково, але коли — невідомо. Друзям він уже попросив називати його Костя. «Я хочу нарешті розділити роботу з особистим. Піти в невідомість — щоб вивчити, хто я просто без Меловіна, і повернутися ще яскравіше».

Останній рік — на повну

Перед відходом Меловін видає максимум. Новий трек «Не маю права» — про відкладання власного щастя і дозвіл просто бути собою. Головний фінальний акорд — театральна вистава «114197» режисера Мірослава Панішкевича, частково побудована на матеріалі книги. На сцені — 20 осіб, Меловін — здебільшого як саундтрек. Після новорічного корпоративу, з 1 січня 2027 року, — пауза.

«Моє зникнення зі сцени також буде красивим. Це останній момент, коли я з'явлюся. Я не хотів це писати. Я писав і захльовувався сльозами. Там забагато болю» — назва і суть. Меловін писав її рік, переважно вночі у поїзді між концертами.

Книга — не класична автобіографія. Казки, оповідання, психологічні поради, малюнки, рефлексії про булінг і перші кроки в музиці. Нічого з цього він не розповідав раніше. Вийшло 4 000 примірників — половина вже розкуплена.

Кенселінг, охорона і правий радикалізм

Концертний тур довелося скасувати через погрози від праворадикальних груп — люди в масках на вході і в залі. Найстрашніша погроза — побити глядачів.

Найболючіше — не особиста образа, а те, що не вдалося зібрати кошти для батальйону «Айдар». Два тижні після скасування Меловін не міг прийти до тями.

Тепер на кожному концерті — посилена охорона. «Тепер ви можете не боятися. Кожен концерт відбудеться». Стрес дав про себе знати: після скасованих концертів він знову закурив. Новий відлік — від дня народження, 11 квітня.

Меловін ідентифікує себе як бісексуал. «У мене від настрою до настрою. Мене може чіпляти і хлопець, і дівчина. А кого оберу для стосунків — залежить від конкретної людини».

Меловін

Камінг-аут відрубав частину аудиторії. Але шкодує? «Ніколи. Він запустив хвилю камінг-аутів по всій Україні. Люди побачили: геї, бісексуали, лесбійки — це звичайні люди, які стоять на фронті».

Про розрив заручин говорити відмовляється. «Крапки розставлені. Якби вони не були розставлені — певно, боліло б. А так — ні».

Антидепресанти і психіатрична лікарня

Меловін відкрито говорить про генералізований тривожний розлад. Перші панічні атаки — шість років тому, перед камінг-аутом.

«Мені здається, що я помираю. Безконтрольний страх — не той, про який можна просто поговорити».

Був і досвід психіатричної лікарні — крапельниці, стаціонар. Подробиць не розкриває. «Нічого страшного. Клініка — як звичайна лікарня». Зараз — останні місяці курсу антидепресантів. «Я більш стабільний, менш збудливий. Але внутрішній хаос і бажання щось робити — нікуди не ділися».

Гроші, облігації і мінус 800 тисяч

75% заробленого реінвестується у проєкт, 25% — особисті, частина з яких іде на державні облігації. Концерт у грудні вийшов у мінус 800 000 гривень через масштабне шоу. «Витратився — зараз усе закрив». П'ять ключових хітів приносять близько 5 000–6 000 доларів роялті на місяць за стабільних умов.

Тато вперше сказав «я тебе люблю» синові в 18 років. Про камінг-аут — тет-а-тет за столом: «Я тобою за це пишаюся. Я б так не зміг. Ти крутий».

Психотерапія допомогла зателефонувати мамі й сказати: «Мамо, вибач мене за все. Я тепер знаю: ти не лише мама — ти просто людина з мріями». Відповідь — сльози і «ти навіть не уявляєш, яка я щаслива».

Через благодійний фонд Меловін здійснює мрії обдарованих дітей — скрипка для дівчинки з Коломиї, клавіші Yamaha, баян. Усе із сюрпризом прямо на сцені під час концерту, коли дитина ще не знає, навіщо приїхала.

«Пообіцяй, що коли виростеш — здійсниш чиюсь мрію. Повернутися після паузи так яскраво, щоб ви одягли сонцезахисні окуляри», — каже він кожній дитині після вручення.

Сестра Ротару розкрила, де живе Софія під час війни

Українська паска по-італійськи. Сімейний рецепт з Євгена Клопотенка і його нареченої Катерини