Підпільні перегони у розбомбленому ТРЦ — фільм «На драйві»
Як пише «Суспільне Культура», головні герої — друзі Ден (Іван Довженко) та Арта (Едуард Поляков), які щойно закінчили школу у прифронтовому Харкові. Їхнє літо — це виття сирен, обстріли і відчуття підвішеності, коли не знаєш, що буде завтра.
Випадково натрапивши на покинутий підземний паркінг напівзруйнованого ТРЦ із залишеними власниками автівками, хлопці знаходять собі заняття: організовують нелегальні перегони, транслюють їх онлайн і приймають ставки від глядачів. Саме тут з'являється Аліса (Іоланта Богдюн) — загадкова автентузіастка, яка стає і гідною суперницею на трасі, і каменем спотикання у стосунках між друзями.
Чому це не просто «Форсаж» по-українськи
Трейлери обіцяли блискучі машини, адреналін і дівчину з прапором у клітинку на старті — і це насторожувало. Проте «На драйві» виявився рідкісним випадком, коли підліткова історія про пошук гострих відчуттів має переконливе пояснення.
Формально фільм не про війну — але вона відчувається у кожному кадрі. Обстріли обривають романтичні моменти. Чебуречна батьків одного з героїв — кримськотатарська родина, яка втекла з Криму у 2014-му, а у 2022-му знову опинилася поруч із лінією фронту і знову все втратила — горить після чергового удару, і саме це підштовхує хлопців перетворити аматорські перегони на справжній бізнес зі ставками.
Кадр з фільму "На драйві"
Уже за одне це органічне поєднання підліткових пригод і воєнного контексту фільм заслуговує на увагу.
Знімати екстремальний автоспорт дорого навіть для великих студій. Apple TV+ торік витратив 250 мільйонів доларів, щоб передати масштаб і напругу перегонів у своєму проєкті. «На драйві» знімався в умовах прифронтового міста і з незрівнянно скромнішим бюджетом.

Але Литвиненку та його команді вдається головне: глядач справді відчуває швидкість і небезпеку. Двигуни ревуть, шини димлять у поворотах, боліди летять вузьким паркінгом так, що будь-який рух керма може коштувати дорого. Операторська робота і монтаж — несподівано сильні сторони стрічки. Навіть той, хто байдужий до автоспорту, повірить: на екрані відбувається щось захопливе.
Сценарій і характери
Технічний рівень тим болючіше контрастує зі слабкістю драматургії. Щойно герої виходять із-за керма — сценарій починає давати збої.
Нам повідомляють про любовний чотирикутник між персонажами, проте ні сценаристи (серед них Сергій Коротун, який також працював над «Усіма відтінками спокуси»), ні актори не переконують у тому, що між цими людьми є хоча б крапля хімії. Антагоніст — харизматичний актор Юрій Кулініч — з'являється в оповіді тому, що «у такій історії завжди є поганець», і не більше. Його мотивація залишається абстракцією.
Найбільше шкода персонажа Богдана Морошана: кримськотатарський хлопець із потужною передісторією — окупація, вимушена евакуація, втрата родинного бізнесу — міг би стати серцем фільму. Натомість його лінія залишається ледь окресленою. Натяк на те, як різні політичні погляди родичів провокують конфлікти між підлітками, теж зникає, поступившись місцем стандартному любовному трикутнику.
Молодий акторський склад поки що переконливо грає радість і злість — але емоції складніших відтінків їм даються важко.
«На драйві» — не той фільм, яким міг би стати. Яскрава візуальна складова, сміливість підіймати тему війни у розважальній картині і цілком живий контекст прифронтового Харкова — усе це є. Але слабкий сценарій і плоскі характери не дають стрічці розправити крила.
Дивитись варто — як на чесну спробу створити українське пригодницьке кіно в нелюдських умовах і як на свідчення того, що технічно наше кіно вміє більше, ніж від нього чекають. Та потенціал, який тут закладено, поки що більший за результат.
