«Гамнет» — фільм Хлої Чжао з вісьмома номінаціями на «Оскар» про дружину Шекспіра
В основі картини — однойменний роман ірландської письменниці Меґґі О'Фаррелл 2020 року. Йдеться про Агнес — дружину Вільяма Шекспіра, яка в реальному житті звалась Енн Гетевей, — і про смерть їхнього єдиного сина Гамнета від чуми. Епідемія в той час косила людей по всій Європі, і родина генія англійської літератури не стала винятком.
Це не документальна реконструкція, а скоріше одна з численних легенд довкола Шекспіра. Але її достовірність другорядна — «Гамнет» розповідає не про факти, а про горе. Про те, як воно руйнує людину зсередини і що лишається після.
Не Шекспір, а його дружина
Поль Мескаль зіграв Вільяма Шекспіра, але центром усього є Агнес у виконанні Джессі Баклі. Вона — жінка не від цього світу: блукає лісом із ручним яструбом, лікує травами, народжує дітей просто серед коріння дерев. У селі її вважають мало не відьмою.
Джессі Баклі буквально прожила свою героїню на екрані
Поки чоловік будує кар'єру в Лондоні та зводить знаменитий театр «Глобус», Агнес залишається в селі з дітьми. Вона свідомо тримається подалі від міста — надто сильний її зв'язок із природою. І саме вона одна бореться спершу за життя сина, а потім — зі своїм горем.
Баклі грає без театральних надривів та істерик. Її драма — тиха, глибока і від того ще більш невитримна. Цьогоріч «Оскар» вперше вручатимуть за кастинг — і «Гамнет» заслужено серед фаворитів. Окрім Баклі та Мескаля, у фільмі зайняті Емілі Вотсон, Джейкобі Джупа та Ноа Юп.
Краса, яка заважає плакати — але не дає відвести очі
Хлої Чжао балансує між реалістичною драмою та майже містикою — світом, де зі смертю можна спробувати домовитися. Але не кожному це вдається.
Оператор фільму — поляк Лукаш Жал, двічі номінований на «Оскар» за «Іду» і «Зону інтересу». Його робота в «Гамнеті» отримала третю номінацію — і це абсолютно справедливо. Похмура автентика середньовічного села, яка ледь не фізично душить Агнес, контрастує з вишуканою кольоровою палітрою та яскравими акцентами — наприклад, червоною сукнею головної героїні. Ця краса спочатку ніби заважає зануритись у трагедію, але водночас унеможливлює відірвати погляд від екрана.
Чому варто дивитися в кінотеатрі
«Гамнет» — фільм, який потребує великого екрана. Не заради спецефектів, а заради зображення. Кожен кадр тут — як живопис, і побачити це у смартфоні означає втратити половину враження. Картина переконлива, зворушлива і, попри певну казковість, абсолютно чесна у своєму головному — у тому, як людина живе з непоправною втратою.
