«Між нами не було магії»: психологиня Анна Кушнерук про розлучення після 10 років шлюбу
Чому психологи теж розлучаються
«Психологи розлучаються і мають розлучатися, одружуватися, сумувати, плакати, біситися — все мають робити», — каже Анна Кушнерук, розвіюючи міф про ідеальних фахівців. За її словами, люди часто мають фантазію про те, що існують ідеальні дорослі, які знають, як жити.
Перший шлюб психологині тривав десять років. Одружилася вона у 21 рік, вважаючи це навіть пізнім віком — у родині всі одружувалися рано.
«Між нами не було магії»
Попри те, що в шлюбі «все було непогано», Кушнерук відчувала внутрішню порожнечу.
«Не відбувалося тієї магії, що відбувається, якщо вона є. І це точно нічия провина, я впевнена», — пояснює психологиня.
Неміцність шлюбу вона відчувала з самого початку, але не мала внутрішньої сили взяти всю відповідальність на себе. «Це були гарні роки. У нас народилася дитина, були добрі відносини в родині, багато подорожей, спільних друзів, але це було не моє», — зізнається вона.
Як хвороба стала сигналом до змін
Тригером для розлучення стало погіршення фізичного стану.
Вона зрозуміла, що хоче «помирати в іншому стані» — прожити решту життя по-своєму, взявши відповідальність за власне щастя.
«Я відчула, що 10 років свого життя подарувала доволі чесно іншій людині, але не собі», — пояснює свій вибір психологиня.
Коли приходить справжнє кохання
У 37 років Анна зустріла свого нинішнього чоловіка. «Я одразу відчула, що хочу в житті цієї людини зробити щось добре. Хочу другом бути або коханою бути, якщо мені вже пощастить», — згадує вона перший погляд.
Чоловік також розповідав: «Я тебе впізнав просто. Побачив, як ти посміхаєшся, і тебе впізнав». Через півтора роки після знайомства вони одружилися.
У другому шлюбі Кушнерук свідомо намагається не повторювати помилок.
«Цього недовольства, такого жіночого звіра — фекання заради фекання, щоб трошки попринцесувати», — каже вона про те, від чого відмовилася.
Психологиня підкреслює важливість сексуальності у стосунках, але розуміє її ширше: «Сексуальність може проявлятися через жарти, ущипування, поцілунки навіть за абсолютної фізичної неможливості діяти класично».
Робота психолога під час війни
З початком повномасштабного вторгнення Кушнерук почала відмовляти клієнтам з російською позицією.
«Я не буду працювати, бо я фізично розумію, що буду ненавидіти», — чесно зізнається вона.
За її словами, найбільше таких відмов було в перші півроку війни, коли люди зверталися з запитами про «примирення з окупацією». «Мова була про те, що нічого такого не відбувається, це все мене, скоро мине, навіщо бути такими жорстокими», — згадує психологиня такі запити.
Як обрати психолога
Кушнерук радить не цуратися перегляду соціальних мереж потенційного терапевта.
Щодо вартості терапії, то ціни в Києві коливаються від 500 до 2000 доларів за сесію. Сама Кушнерук принципово бере менше, вважаючи, що ціна має залежати від клієнта та його можливостей.
Особливо болючою темою для психологині є діти, які опинилися за кордоном.
«Це втрачене покоління в тому сенсі, що їм втрачена кількість любові, яку вони мали тут отримувати: бабусі, дідусі, погляди, жарти, гумор — вони багато чого втратили», — каже вона.
У роботі з підлітками Кушнерук наголошує на важливості чесності: «Вони ненавидять нас, коли ми починаємо брехати про те, що «я тебе розумію, я з тобою». Вони прекрасно фільтрують, де ми не розуміємо».
Де шукати опору в час невизначеності
На завершення Кушнерук дає пораду, як знайти землю під ногами в час війни: «Опора тільки в тут і зараз. Вона тільки в тому, що є сьогодні мої ноги, моє тіло, моя присутність. Живи тут і зараз».
Для заспокоєння вона радить займатися простими справами: «Коли висока тривога і поганенько, я фізично заспокоююсь — мию посуд, підлогу. Хоч дома чисто, це краще».
