«Made in Ukraine», як Євген Хмара несе українську музику у світ

Лауреат премії імені Дмитра Тьомкіна вважає музику «енергоінформаційною субстанцією» і наполягає: справжня творчість ніколи не може стати роботою. Музикант дав інтерв’ю на каналі Калугіна про культуру.

Як народжується покликання

Євген Хмара згадує момент, який назавжди змінив його життя. Маленьким хлопчиком він уперше побачив клавіші в цирку.

«Мені тоді здалось, що це найпрекрасніше, що взагалі створила людина. Просто сама ця картинка клавіш вразила мене дуже сильно», — розповідає композитор.

Зріс у родині залізничника та викладача — батьки не були музикантами, але в домі звучало багато якісної музики: Deep Purple, Space, Scorpions, Elton John. Перше музичне відео — виступ Space з навісним синтезатором — настільки вразило хлопчика, що він вирізав з картону власний інструмент та уявляв виступи.

Музика як енергоінформаційна субстанція

На питання про співвідношення таланту та дисципліни Хмара має власну філософію: «Музика — це енергоінформаційна субстанція, яка існує десь поза нами. Ми її можемо використовувати, але вона не належить нам».

Композитор переконаний, що в музиці немає чітких правил, як у спорті.

«Коли мене довбали вчителі, що треба сидіти по три-чотири години за фортепіано, мені було не цікаво. Набагато цікавіше було спостерігати за літаками, грати у футбол», — згадує музикант.

Проте базова музична освіта залишається фундаментом: «Без фундаменту будинок не встоїть. Для того щоб оволодіти клавішами, потрібно програти тисячі годин гам та етюдів».

Музичні школи як основа сильної держави

Хмара наголошує: музична освіта — це основа класної, сильної держави, нарівні зі спортом та культурою.

«За що ми воюємо? Ми воюємо за свою ідентичність, за свою культуру, яка існує століттями», — підкреслює митець.

У сім'ї композитора троє дітей, і всі співають, але батьки не примушують займатися музикою професійно. «Ми точно за право вибору. Базова музична освіта має бути, але ми не хочемо пушити», — пояснює Хмара.

Музична дипломатія

Виступаючи у різних країнах, Хмара завжди вивчає базові привітання місцевою мовою. Цікавий епізод стався в Медебі у 2022 році. Організатори просили не використовувати «гасла», але композитор знайшов спосіб:

«Рахуйте кількість нот у наступній композиції, бо скільки нот, стільки російських окупантів падатимуть на українській землі щодня».

Музикант критикує культурну експансію Росії, наводячи приклади «запозичення»: «Самовар — не їхній винахід, баян — це button accordion, австрійський винахід. Пельмені — це китайська їжа».

Як народжуються шедеври

«Музика приходить або не приходить. Дуже багато приходить уві сні», — розповідає Хмара.

Композитор порівнює себе з «ретранслятором»: «Як з Wi-Fi — потрібен ключ доступу, щоб отримати потоки інформації. З музикою так само».

Знамениту пісню «Я тебе мила, вимовила» з Монатіком та Jerry Heil написали за п'ять хвилин: Яна читала вірш Іздрика під риф Хмари, і пісня народилася миттєво.

Зараз композитор працює над альбомом «Theater of Battlefield», де розповідає про війну з 24 лютого.

Творчість проти роботи

«Я жодного дня в житті не працював, окрім дев'яти місяців мороженщиком», — сміється Хмара.

На питання про вигорання відповідає категорично: «Не буває, тому що нам даний унікальний шанс дива під назвою життя».

«Творчість ніколи не може стати роботою. Коли заганяємо творчість через его, порушуємо важливі вселенські закони», — наголошує митець.

Молодим музикантам радить: «Не існує формули успіху. Є правильне місце і час, але вони знаходяться тоді, коли ти віддаєшся справі повністю».

Композитор зізнається, що ніколи не прагнув світової слави: «У мене троє дітей, дружина. Чи хочу я 350 концертів на рік і не бачити, як ростуть діти? Не хочу».

Інтерв'ю Хмара завершує оптимістично: «Україна обов'язково переможе, бо на стороні світла. Світло висвітлює та вижигає темряву».

Ярослава Магучіх про рекорд, любов та 3 мільйони на армію

Від булінгу до Євробачення. MÉLOVIN розкрив таємниці свого дитинства