Вадим Яценко — український хормейстер і диригент
Від початку до популярності
Вадим Яценко народився 19 квітня 1994 року в селі Поток Київської області. Його музична освіта почалась у Київському музичному ліцеї ім. М. В. Лисенка. Потім він вступив до Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, де навчався на факультеті хорового диригування під керівництвом маестро Євгена Савчука.
Здобув ступінь магістра, пройшов аспірантуру й асистентуру, а також став лауреатом Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів.
Читайте також: Сенсаційний хор “Гомін” їде в тур Україною. Хто вони такі та де шукати квитки
Професійний шлях
Уже під час навчання Вадим долучився до камерного хору «Київ» як артист, згодом — до камерного хору «Intermezzo».
Також він був керівником ансамблю «Esthetic Voice». З 2018 року почав працювати хормейстером Львівської національної опери, а у 2021 році став головним хормейстером театру.
Прорив із хором «Гомін»
У серпні 2023 року Вадим очолив хор «Гомін» — і саме з цього моменту про нього заговорила вся країна. Після акапельного виконання пісні «Цей сон» у виконанні хору, відео стало вірусним: лише за кілька днів його переглянули мільйони. Його подача, вміння поєднати сучасне та традиційне, харизма — усе це викликало захоплення глядачів.
@lvivorgan 😎Завершується співочий сезон найкращого хору 2024 року за версією “Укрінформ” — хору “Гомін”! Не пропустіть фінальні концерти, аби зарядитися енергією, драйвом і любов’ю до української пісні! 🎶 Вечори, які вам ще довго будуть снитися: 🔸 2 липня / 19:00 — “Цей хор, цей хор мені щоночі сниться” Ностальгія, ретро, пісні, які знаємо з дитинства — перевірений рецепт гарного вечора. 🔸 11 липня / 19:00 — “Цей фольк, цей фольк…” Гомінкий, справжній — український фольк у виконанні “Гомону”! 🔸 13 липня / 19:00 — “Цей хор, цей хор мені щоночі сниться” Ще одна нагода поринути у світ українського ретро — обіймаємо вас піснею! 💥 Не проґавте — буде яскраво, буде по-справжньому, буде “Гомін”!
♬ оригінальний звук - Львівський Органний
Особисте життя
Про особисте життя Вадима Яценка відомо небагато. Він народився в багатодітній родині, виріс у селі, з дитинства займався музикою. Свої досягнення пов’язує з підтримкою родини та вчителів.
Публічність та медійність
У 2018 році Вадим спробував себе на вокальному шоу «Голос країни», виконавши «Гуцулку Ксеню». Попри яскраве виконання, ніхто з суддів не повернувся — однак цей досвід став для нього поштовхом до подальшого зростання, а не розчаруванням.
Попри повномасштабну війну, Вадим Яценко продовжує виступати з хором «Гомін», даруючи слухачам силу та емоційну підтримку через українську пісню. Хор гастролює по Україні, бере участь у фестивалях, записує відео, які викликають сльози і гордість.
У 2023 році під керівництвом Яценка хор «Гомін» виступив на міжнародному фестивалі у Лунді, Швеція. А в 2024-му колектив було названо найкращим хором України.
Стиль та харизма
Окрім вокалу, увагу привертає і сценічний образ Вадима — борода, стриманий одяг, спокійна впевненість. Багато хто вважає, що він «відродив моду на український хор», зробивши його сучасним і модним.
Його акаунти в TikTok та Instagram швидко зібрали десятки тисяч підписників. Його хорові виконання набирають мільйони переглядів — як в Україні, так і за її межами. Коментарі під відео наповнені словами вдячності, сльозами і мурашками по шкірі.
Планує майбутнє хорового мистецтва
Сьогодні Вадим працює над новими концертами, впроваджує сучасні пісні, а також планує поєднувати хорове мистецтво з театральними постановками. Його мета — показати, що український хор — це не архаїка, а жива й актуальна форма мистецтва.
Вадим вірить у силу спільного співу. Він не просто керує колективом — він об’єднує людей навколо ідеї, музики та національної ідентичності.
Цитати Вадима Яценка та про нього
- «Я вірю в український хор. Це не минуле — це наше майбутнє».
- «Мене надихає, коли люди слухають і плачуть. Значить, ми живі».
- «Хор — це не просто музика. Це колективне серце».
- «Я не хочу, щоб хор був лише ностальгією. Він має бути силою».
- «Коли я бачу, як світ реагує на українську пісню — я знаю, ми не марно це робимо».
