"У Києві працюєш у режимі самопожертви". Кулеба про зарплати дипломатів і реалії професії
Від маленького клубу до тисяч дипломатів
До незалежності України в українському МЗС працювало лише 30 людей. Це був закритий елітний клуб, куди потрапляли здебільшого за знайомством чи родинними зв'язками.
«Було престижно в усі часи в історії людства бути дипломатом. Це була робота для еліти. Якщо батьки хотіли дитині успішну кар'єру, було два варіанти: або військовий, або дипломат», - розповідає Кулеба.
Після здобуття незалежності двері в дипломатію відчинилися значно ширше. Сьогодні в МЗС працює близько 3000 людей - здебільшого за кордоном.
Три ключові навички дипломата
За словами Кулеби, найважливіша навичка для дипломата - вміння домовлятися.
«Якщо ти не вмієш домовлятися, то це не твоє. Якщо ти безкомпромісно просуваєш свою позицію за будь-яких обставин, тобі треба в іншу сферу», - наголошує ексміністр.
Другий ключовий елемент - готовність служити.
Третя необхідна навичка - володіння іноземними мовами. «Не буває дипломатів без іноземної мови», - підкреслює Дмитро.
Фінансовий аспект дипломатичної служби має два виміри. В Києві дипломати працюють «у режимі самопожертви» з вельми низькими зарплатами - близько 20 тисяч гривень.
«Коли ви працюєте за кордоном, зарплата ринкова. Це ті гроші, які ви можете заробляти в солідній компанії», - розповідає Кулеба.
Сімейні випробування. Ціна кар'єри дипломата
Переїзд за кордон - серйозне випробування для родин дипломатів.
«Ти вириваєш себе зі свого життя. Друзі, робота, просто життя, яким ти живеш у своїй країні. Ти їдеш у пустелю, де все треба будувати з нуля», - ділиться Кулеба.
Особливо болісно це може бути для дітей. Сам Дмитро, син дипломата, змінив за своє життя сім чи вісім шкіл.
«У мене немає такої історії як шкільні друзі взагалі. Я дружив з дітьми в кожній школі, але ти поїхав, він поїхав - твоє життя розвалюється», - згадує він.
Для дітей, які не знають мови, перші шість місяців у новій країні стають справжнім випробуванням: «Це сльози, істерики, "мамо, я не хочу туди йти". А через шість місяців дитина починає говорити іноземною мовою».
Окрема трагедія, на думку Кулеби - доля дружин дипломатів.
Це часто ламало людей, викликало кризи в стосунках, призводило до розпаду шлюбів.
Правила ротації та боротьба з кланами
Одним із найбільш непопулярних рішень Кулеби на посаді міністра стала заборона їздити двічі поспіль в одну й ту саму дипломатичну установу.
«30 років такої практики призвело до формування кланів в системі. Три-чотири рази їздили тільки у Вашингтон, або тільки в Лондон, або тільки в Женеву», - пояснює він.
Цей крок викликав багато невдоволення, але, на думку Кулеби, це було необхідно для руйнування системи кланів і надання можливостей іншим дипломатам проявити себе.
Три задачі дипломата. Теорія «трьох дверей»
Кулеба розробив теорію «трьох дверей», які описують основні задачі дипломата.
«Перше - відкривати двері для своєї держави, бізнесу і громадян. Наприклад, ми відкрили посольство, це відкрили двері для держави. Уклали угоду про вільну торгівлю - відкрили двері для бізнесу. Зробили безвізовий режим - відкрили двері для людей», - пояснює він.
Друга функція - не дати іншим закрити ці двері. Третя - тримати двері закритими для загроз, як-от російська агресія.
Порівнюючи школи дипломатії, Кулеба виділив характерні риси різних країн.
Українській дипломатії натомість властива енергійність: «Ми постійно біжимо».
Водночас росіяни краще розуміють стратегію і вміють рухатися до стратегічних цілей. «У нас в державі не було культури кудись стратегічно рухатися. Ми всі живемо сьогоднішнім днем», - зазначає Кулеба.
Головний урок, який дала Кулебі дипломатична кар'єра: «Ніщо не дається просто так».
