"У Києві працюєш у режимі самопожертви". Кулеба про зарплати дипломатів і реалії професії

Незламні.City
20 травня 2025 11:41 X-files
"У Києві працюєш у режимі самопожертви". Кулеба про зарплати дипломатів і реалії професії
В подкасті Раміни Есхакзай ексміністр закордонних справ України Дмитро КУЛЕБА розповів про особливості дипломатичної служби.

Від маленького клубу до тисяч дипломатів

До незалежності України в українському МЗС працювало лише 30 людей. Це був закритий елітний клуб, куди потрапляли здебільшого за знайомством чи родинними зв'язками.

«Було престижно в усі часи в історії людства бути дипломатом. Це була робота для еліти. Якщо батьки хотіли дитині успішну кар'єру, було два варіанти: або військовий, або дипломат», - розповідає Кулеба.

Після здобуття незалежності двері в дипломатію відчинилися значно ширше. Сьогодні в МЗС працює близько 3000 людей - здебільшого за кордоном.

Три ключові навички дипломата

За словами Кулеби, найважливіша навичка для дипломата - вміння домовлятися.

«Якщо ти не вмієш домовлятися, то це не твоє. Якщо ти безкомпромісно просуваєш свою позицію за будь-яких обставин, тобі треба в іншу сферу», - наголошує ексміністр.

Другий ключовий елемент - готовність служити.

«Дипломатія - це служіння. Твій особистий інтерес зливається з інтересом держави. Ти служиш своєму народу, своїй країні 24 години 7 днів на тиждень», - пояснює Кулеба.

Третя необхідна навичка - володіння іноземними мовами. «Не буває дипломатів без іноземної мови», - підкреслює Дмитро.

Фінансовий аспект дипломатичної служби має два виміри. В Києві дипломати працюють «у режимі самопожертви» з вельми низькими зарплатами - близько 20 тисяч гривень.

«Коли ви працюєте за кордоном, зарплата ринкова. Це ті гроші, які ви можете заробляти в солідній компанії», - розповідає Кулеба.

Сімейні випробування. Ціна кар'єри дипломата

Переїзд за кордон - серйозне випробування для родин дипломатів.

«Ти вириваєш себе зі свого життя. Друзі, робота, просто життя, яким ти живеш у своїй країні. Ти їдеш у пустелю, де все треба будувати з нуля», - ділиться Кулеба.

Особливо болісно це може бути для дітей. Сам Дмитро, син дипломата, змінив за своє життя сім чи вісім шкіл.

«У мене немає такої історії як шкільні друзі взагалі. Я дружив з дітьми в кожній школі, але ти поїхав, він поїхав - твоє життя розвалюється», - згадує він.

Для дітей, які не знають мови, перші шість місяців у новій країні стають справжнім випробуванням: «Це сльози, істерики, "мамо, я не хочу туди йти". А через шість місяців дитина починає говорити іноземною мовою».

Окрема трагедія, на думку Кулеби - доля дружин дипломатів.

«Дружина дипломата - це людина, яка тупо жертвувала собою заради чоловіка. Він їхав працювати, це була частина його кар'єри, а вона зрікалася своєї кар'єри, своїх амбіцій», - пояснює він.

Це часто ламало людей, викликало кризи в стосунках, призводило до розпаду шлюбів.

Правила ротації та боротьба з кланами

Одним із найбільш непопулярних рішень Кулеби на посаді міністра стала заборона їздити двічі поспіль в одну й ту саму дипломатичну установу.

«30 років такої практики призвело до формування кланів в системі. Три-чотири рази їздили тільки у Вашингтон, або тільки в Лондон, або тільки в Женеву», - пояснює він.

Цей крок викликав багато невдоволення, але, на думку Кулеби, це було необхідно для руйнування системи кланів і надання можливостей іншим дипломатам проявити себе.

Три задачі дипломата. Теорія «трьох дверей»

Кулеба розробив теорію «трьох дверей», які описують основні задачі дипломата.

«Перше - відкривати двері для своєї держави, бізнесу і громадян. Наприклад, ми відкрили посольство, це відкрили двері для держави. Уклали угоду про вільну торгівлю - відкрили двері для бізнесу. Зробили безвізовий режим - відкрили двері для людей», - пояснює він.

Друга функція - не дати іншим закрити ці двері. Третя - тримати двері закритими для загроз, як-от російська агресія.

Порівнюючи школи дипломатії, Кулеба виділив характерні риси різних країн.

«Російська дипломатія успадкувала від радянської головну рису - здатність топити опонента в деталях. Коли вони щось не хочуть робити, починають обговорювати деталі», - пояснює він.

Українській дипломатії натомість властива енергійність: «Ми постійно біжимо».

Водночас росіяни краще розуміють стратегію і вміють рухатися до стратегічних цілей. «У нас в державі не було культури кудись стратегічно рухатися. Ми всі живемо сьогоднішнім днем», - зазначає Кулеба.

Головний урок, який дала Кулебі дипломатична кар'єра: «Ніщо не дається просто так».