Від колективу Данилка до 300 концертів на рік: феномен Діми Волканова
Діма Волканов — один із найпопулярніших молодих виконавців української сцени. Його шлях до успіху почався з участі у шоу «X-Фактор», після якого він потрапив до колективу Вєрки Сердючки.
Сьогодні 23-річний співак має власну команду, дає сотні концертів на рік та мріє про виступи на стадіонах. В інтерв'ю він розкрив історію свого успіху та поділився переживаннями про окупований рідний Бердянськ.
Дитинство без комплексів
Діма народився в Бердянську в родині, де батьки не мали вищої освіти. Мама — наполовину узбечка, тато — болгарин. «Мама дуже рання, можна сказати з бідної родини. В 19 років вона вагітніє мною, вони грають весілля і починається побут — дитина, до навчання немає ні фінансів, ні часу», — згадує співак.
Попри фінансові труднощі, батьки завжди підтримували творчі прагнення сина. Вперше побувавши в Києві у 13 років, Діма вирішив, що житиме в столиці.
У дитинстві Діма був невисокого зросту, що могло стати причиною булінгу. Однак він стверджує, що не стикався з цією проблемою: «По-перше, у мене всі в класі були 1,75 і вище, а я був маленького зросту... Але я був дуже харизматичною дитиною, і вся увага дівчат у класі була на мені. Ці "дилди" ходили на бокс, на баскетбол, а дівчата всі біля мене крутились».
Війна змінила все
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну докорінно змінило життя родини Волканова. Його мама опинилася в Донецькій області, де зв'язок обірвався на півтора місяці. Тато перші три місяці війни провів у окупованому Бердянську.
«Звичайно, я підключав свої можливості — і фінансові, і зв'язки — щоб їх звідти витягнути, щоб довести їх до Києва. Зняв їм квартиру, бо люди... мама поїхала в одному пальто, і більше у неї нічого не було», — розповідає співак.
Зараз батьки Діми живуть у Києві. Їхній будинок у Бердянську залишається порожнім.
Болючим моментом стала втрата друга дитинства, який після початку повномасштабної війни переїхав до Росії. «Я йому написав смеску у Вайбері, бо у нього був день народження. А він мені вислав фотографію напроти Ермітажу в Санкт-Петербурзі, написав: "Я в Росії"... А він з дитинства виховувався: бабуся, дідусь, Ленін, Сталін — типу це класно», — з розчаруванням згадує Діма.
Андрій Данилко та історія з фотографією зі смітника
Переломним моментом у кар'єрі Волканова стала участь у шоу «X-Фактор», де він посів друге місце. Після шоу Андрій Данилко запросив його до свого колективу, що стало справжнім порятунком для молодого артиста.
За його словами, коли Данилко запитав про нього, керівник проєкту показала на смітник, де лежала його фотографія. «Данилко витягує з мусорки цю фотографію, кладе її на стіл. І от просто від розуміння того, що людину, яку в прямому сенсі цього слова витягують з мусорки, і вона доходить до суперфіналу... це такий крутий меседж», — з вдячністю говорить співак.
Популярність і фінанси
Минулого року Діма дав понад 300 концертів. При цьому він залишається дуже економним, самостійно возить обладнання на концерти для виступів у невеликих містах.
«Для мене це зараз необхідність. Я знаю, що таке туалет на вулиці в будинку культури. Я знаю, що таке виступати в одному з містечок, де -3 градуси. Я думав, що це кондиціонер працює, а це люди нахекали в залі», — сміється артист.
На питання про заробітки Діма відповідає ухильно: «Для мене гроші — це не головне в житті». Однак він розповідає, що самостійно фінансує свою кар'єру, включаючи запис пісень і зйомки кліпів. «Вартість мого кліпу, який назбирав 20 мільйонів переглядів на YouTube — 300 доларів, з яких 200 я заплатив моєму другу-оператору», — ділиться він.
Плани на майбутнє
У найближчі три роки Діма планує розширити свою команду з нинішніх шести осіб до п'ятнадцяти. «Я хочу, щоб у нас з'явився креативний відділ. Я хочу, щоб ми могли більше часу приділяти соціальним мережам», — ділиться планами артист.
Головна мрія Волканова — завершення війни і можливість повернутися до рідного Бердянська. Щодо кар'єрних амбіцій, він мріє про концерт у Палаці Спорту, а в довгостроковій перспективі — про виступи на стадіонах.
«Зараз я мрію, щоб закінчилась війна і я поїхав у Бердянськ», — каже Діма, підкреслюючи, що його пріоритети суттєво змінилися з початком повномасштабного вторгнення.
