Аліна Михайлова: "Я відмовилась від посади в Міноборони, бо там не цікавляться життям бійців"

"Це була абсолютна відверта боротьба за посаду"

Аліна Михайлова отримала пропозицію від міністра оборони очолити департамент охорони здоров'я Міноборони. Для неї це був непростий крок, адже медична служба батальйону "Вовки Да Вінчі" – її "дітище".

"Мені від міністра оборони була пропозиція очолити департамент охорони здоров'я у міністерстві оборони. Для мене це був великий крок погодитися", – розповідає Михайлова.

За її словами, вона потиснула руку з міністром Умєровим, показала команду, з якою хотіла зайти, та проєкти, які планувала реалізувати. Йшлося про роботу з фронтовою медициною, якою департамент практично не займався.

Однак ситуація змінилася, коли про можливе призначення дізналася тодішня керівниця департаменту Оксана Сухорукова. Спочатку вона позитивно відреагувала і навіть запропонувала почати процес передачі справ. Але за кілька днів у публічному просторі з'явилася заява про те, що призначення нового очільника департаменту призведе до "краху" та "хаосу".

"Це була абсолютна відверта боротьба за посаду. І на якомусь моменті до мене вийшли та запропонували стати радником міністра оборони. Я відповіла, що якщо вони думають, що для мене ця посада була просто політичною плюшкою і державною посадою, то я їм скажу, що для мене це мінус", – пояснює Михайлова.

Вона назвала дії керівництва міністерства непорядними, негідними та нечесними щодо неї та людей, які мали перейти з нею на нові посади.

"Нема людей воювати – що будемо робити? Програвати"

Говорячи про ситуацію на фронті, зокрема на Покровському напрямку, Михайлова не приховує реалій: "Ситуація як була важка, складна, так і лишається. Я не скажу, що просування зупинене."

За її словами, росіяни використовують тактику оточення міст.

"Росіяни сьогодні проводять хороші наступальні якісні операції, і вони наразі обходять Покровськ. І в них це вдається", – констатує військова.

Основні проблеми – нестача людей на позиціях та технологічне відставання України: "На деяких позиціях просто немає людей, і є пусті прогалини в лінії оборони. І росіяни це знають. У них дуже потужна розвідка."

Михайлова згадує, як на зустрічі з українською діаспорою у Лондоні її запитали про ситуацію з персоналом. "Мені кажуть: "Нема людей воювати – що буде?" Я кажу: "Програвати будемо." Вони: "Ви так це кажете..." Кажу: "Да, бо це так і є,"" – розповідає вона.

"Волонтерський рух рятує нашу армію"

Михайлова критично оцінює ситуацію з забезпеченням армії, особливо в медичній сфері. За її словами, українські військові медики часто стикаються з бюрократією та нерозумінням реальних потреб з боку керівництва.

"Насправді можу так руку на серце сказати, що якби не волонтерський рух в Україні, то ми б дійсно програли цю війну", – переконана Михайлова.

Вона розповіла, як відмовилася приймати китайські турнікети для своїх бійців, незважаючи на тиск з боку керівництва.

"Ви мені можете хоч мільйон доган вписати, ви можете мене взагалі з армії звільнити – я буду тільки рада, але я ці аптечки не прийму", – згадує вона свою позицію.

Михайлова вважає, що сьогодні громадянське суспільство та публічний розголос – єдиний дієвий спосіб вирішувати критичні проблеми в армії: "Розголос рятує сьогодні нашу армію насправді."

"Для мене неприпустимим є замороження війни"

На питання про можливі сценарії закінчення війни Михайлова відповідає обережно, але твердо:

"Для мене неприпустимим є замороження, тому що... за що гинули всі наші хлопці?"

Вона переконана, що будь-яке замороження конфлікту призведе лише до нової війни через кілька років: "Ми ж всі розуміємо, що війна буде знову. Росія хоче і Київ, і всю Запорізьку, і Варшаву, і Прагу."

За словами Михайлової, умови миру Росії має диктувати не Україна, а міжнародна спільнота: "Світ сьогодні не ми можемо диктувати Росії умови, а Америка може диктувати Росії умови цього миру, як вони називають, і Європа може диктувати."

"Він нас воював як не брат Венса, а як просто американець"

Неабиякий резонанс викликала інформація, що у батальйоні "Вовки Да Вінчі" служив Нейт Венс – брат віцепрезидента США Джей Ді Венса. Михайлова поділилася спогадами про нього.

"Нейт служив у нас. Він ветеран морських котиків Сполучених Штатів Америки. Ми з Нейтом не були прям близькими", – розповідає вона.

За її словами, Нейт Венс навчав українських бійців поводженню зі зброєю, пояснював тактику.

"Він дуже якісно, дуже фахово і спокійно доносив пацанам, як потрібно робити постріли, як потрібно... він пояснював тактику якусь," – згадує Михайлова.

Венс брав участь у бойових діях у Купʼянську, виходив на позиції як піхотинець. "Нейт декілька разів міг дійсно загинути. Його досвід і професіоналізм допомогли в якихось ситуаціях прийняти рішення і вийти з цих позицій живим", – додає вона.

"Він нас воював як не брат Венса, а як просто американець, людина, яка приїхала відстоювати, як він казав, ось ці самі демократичні цінності, які сповідують Штати, і які демократичні цінності сьогодні здобуває Україна для всього світу", – підкреслює Михайлова.

"Переноситься місце і вигляд меморіального кладовища – це ганьба"

Окремою темою розмови став стан меморіалів та вшанування пам'яті загиблих військових в Україні. Михайлова розповіла, що сама профінансувала встановлення пам'ятника загиблому командиру батальйону Дмитру "Да Вінчі" Коцюбайлу.

"Я продала свою машину, і за гроші з продажу цієї машини цей пам'ятник з'явився. Туди немає жодного фінансування будь-якої іншої людини", – пояснює вона.

Михайлова зверталася до президента з ідеєю створення Пантеону – меморіального комплексу для загиблих героїв. "Дали доручення міністерству культури, яке просто просрало все", – зазначає вона.

Особливо гостро Михайлова критикує ситуацію з меморіальним кладовищем: "Це позор, це сором країні і державі, що мало того, що з живими ми не можемо дбати, так ще й за загиблими також. В третє чи в четверте переноситься місце і вигляд меморіального кладовища. Це ганьба."

На її думку, такий стан справ показує, що питання гідного вшанування пам'яті загиблих захисників – не в пріоритеті держави.

Учасниця "Холостяка" Надін Медведчук вперше розповіла про онкологію

Бізнес, війна і антидепресанти. Лєра Бородіна та Альона Гудкова про самосвідомість та дорослішання