Сильні люди теж плачуть. Ярослава Гресь про самотність, любов і життєві уроки

Власним прикладом комунікаційниця доводить: в найскладніших обставинах важливо не втрачати віру, ділитися історіями і створювати дива для інших.
1/12 Символ життєвих випробувань
Ярослава Гресь розпочала вечір з історії про синю сукню, яка коштувала їй 5000 доларів і стала символом життєвих випробувань.
"Того дня за кілька годин до події мені зателефонували з Москви і повідомили, що журнал закривається", – згадувала Ярослава, яка тоді була головною редакторкою журналу Hello.
Стилісти взяли для неї дорогу сукню під гарантійний лист, але повернути її після заходу не вдалося, тож їй довелося викупити одяг, взявши кредит. На той момент вона переживала важке розлучення, мала на руках маленьку доньку після операції на серці та іпотеку понад 1700 доларів на місяць.
Вона зрозуміла, що ця річ послана їй як перстень царю Соломону з написом "Все минає".
2/12 Історії, що лікують душу
У залі зібралися люди в синьому одязі, яких Ярослава попросила підвестись.
"Можливо, ці люди зараз переживають свою синю сукню", – пояснила вона, закликаючи підтримати тих, хто переживає важкі часи.
Вона зачитала текст "Сильні люди", присвячений тим, хто завжди усім допомагає, але сам рідко просить про допомогу.
"Слова "ти дуже сильна, ти впораєшся" – це нагорода і прокляття по життю", – зазначила Ярослава, розмірковуючи про самотність, з якою часто стикаються сильні люди.
За її словами, такі люди не звикли просити про допомогу і часто переживають найбільші потрясіння наодинці з собою.
"Немає більшої мрії у їхньому житті, окрім того, щоб хтось постукав у ці кляті двері", – підкреслила вона.
Вона закликала дбати про сильних людей, писати їм, цікавитися їхнім життям і просто бути поруч.
3/12 Маленькі історії великого життя
Ярослава розповіла, що 10 років тому зробила свою сторінку на Facebook публічною.
"Відкрила її, не повірите для чого – щоб збирати кошти для пораненого хлопчика-воїна Сашка Коваленка", – поділилася вона.
Згодом вона почала публікувати там маленькі історії, підслухані діалоги, які ловила переважно в центрі Києва. На запитання, чи вигадані ці історії,
Ярослава відповідає: "Звісно, вони вигадані, бо їх вигадав найпотужніший автор в історії літератури – саме життя". Вона поділилася кількома такими історіями: про хлопчика, який хотів з нею одружитися, бо вона "у цвіті"; про маму, яка турбується про 50-річного сина через те, що він ходить без шапки; про жінку, яка соромилася купити "50 відтінків сірого".
Такі життєві моменти Ярослава вважає особливою цінністю, бо вони показують справжність людських емоцій та взаємин.
4/12 Здійснення мрій – спосіб життя
"Ви здійснили мою мрію, і я хочу здійснити ваші", – зізналася Ярослава аудиторії, пояснюючи, що 20% від вартості кожного квитка заклали на здійснення мрій глядачів.
Загалом пів мільйона гривень було витрачено на втілення бажань просто під час концерту. Серед здійснених мрій: дівчинка Ліза отримала барабанні палички, підписані Денисом Глініним з "Океану Ельзи"; родина отримала поїздку до Стамбула, щоб відвідати палац Сулеймана; хлопчик Антон – шахову дошку з підписами українських гросмейстерів.
Для дівчини-художниці Марії влаштували виставку її робіт прямо в Жовтневому палаці.
Десятирічна Настя, яка допомагала мамі робити ароматичні саше, щоб заробити на квитки, отримала подарунок – поїздку в Діснейленд.
5/12. Футбол, музика та особливі зустрічі
Особливим гостем вечора став Андрій Шевченко, легенда українського футболу.
"Андрій Миколайович, не підіймайтесь", – жартувала Ярослава, представляючи футболіста. Вона розповіла історію створення портрета Дмитра Грінька, наймолодшого захисника Маріуполя та оборонця "Азовсталі", зображення якого було відтворено з 800 фотографій загиблих футбольних вболівальників.
"Це точно означає, що футбол аж ніяк не поза політикою", – підкреслила Ярослава.
Шевченко підписав футбольні м'ячі для Марка та Богдана – юних футболістів, чиї мами мріяли про такий подарунок для своїх синів. Ярослава нагадала, що саме через тиждень минає 20 років, як Шевченко став володарем "Золотого м'яча". Українські зірки – не єдині, хто "взяв участь" у здійсненні мрій: мама Валентини, яка є фанаткою Шакіри, отримала поїздку на концерт співачки в Буенос-Айрес.
6/12 Подолання самотності під час війни
Ярослава присвятила окремий текст темі самотності, що особливо загострилася під час війни.
За її словами, війна зробила нас самотнішими – не вистачає сил на щирість, а на нещирість і поготів.
"Переважна більшість емоцій залишається в тобі, ти сам із собою в діалозі: тут порадів, тут посумував, сам собі поаплодував, сам себе насварив", – описала вона внутрішній стан багатьох українців.
Ярослава зауважила, що навіть у родинах люди стали самотніми, а за спільними вечерями та вечірками часто ховається справжня туга. Вона закликала не боятися проговорювати свої почуття: "Зізнайтеся тим, кого ви любите, в усьому: коли добре – кажіть, що добре, коли погано – кричіть про це". Самотність не має стати "вашою єдиною довіреною особою", підкреслила вона.
7/12 Історія як спосіб зцілення
"Не ховайте свої почуття, дайте їм волю, 'випустіть звіра', щоб він не їв вас зсередини", – радила Ярослава, ділячись власним досвідом подолання самотності.
Вона зізналася, що проговорюючи свої почуття, відчуває, як "величезна бетонна плита ніби сповзає з серця". Ярослава поділилася спогадами про свого дідуся, який прожив 90 років і був її найкращим другом.
Дідусь вчив її, що навіть у найважчі часи треба пам'ятати: обов'язково з'явиться щось, що допоможе "вийти зі штопора". Останні слова, які він їй сказав: "Ясінька, це закінчиться, але моя любов до тебе не закінчиться ніколи". Ярослава закликала не шкодувати хороших слів для близьких, щоб вони зігрівали все життя.
8/12 Віддавати, аби отримувати
Ярослава розповіла, що наприкінці 2023 року отримала всі можливі нагороди – стала людиною року за версією Forbes, її агенція отримала звання "Агенція року" та гран-прі.
"І це ніяк, ніяк не впливало на те, що я відчувала, наскільки глибоко нещасливою я була в цей момент", – відверто зізналася вона.
Під час вечора "Синя сукня" глядачі отримували не лише емоції, а й конкретні подарунки: хтось – поїздку до Стамбула, інші – фотосесії, музичні інструменти, спортивне приладдя.
"Якщо є людина, з якою можна пережити цей сніг, якщо є з ким поговорити ні про що, якщо є людина, з якою можна сміятися від того, який смішний її сміх – будь ласка, будьте щасливі", – закликала Ярослава.
У день волонтера вона окремо привітала всіх, хто допомагає Україні, та переказала 50 000 гривень для школи дітей з діабетом. Особливу подяку отримав білоруський волонтер Юра, якому оплатили квартиру на півроку зі словами "Живе Беларусь!".
9/12 Коли дійсно варта найкращого
"Я кажу одні й ті самі слова кожній дівчинці, яку люблю", – поділилася Ярослава, розповідаючи про фразу, яка змінила її життя.
Колись одна фантастична жінка замість "привіт" сказала їй: "Яка ж ти чудова! Ти варта всього найкращого". На той момент Ярослава перебувала в токсичних стосунках і вважала, що це нормально.
"Коли ти знаходишся на емоційному дні, такі слова звучать як знущання", – зізналася вона.
Та жінка порадила їй почати з простого – сказати собі в дзеркало: "Я варта поваги", потім додати: "Я маю справжній талант", "Я варта любові" і зрештою: "Я варта найкращого". Ці слова змінили життя не лише Ярославі, а й багатьом іншим дівчатам, яким вона їх повторювала. "Хтось вийшов з токсичних стосунків, хтось відремонтував шлюб, хтось наважився на величезний кар'єрний стрибок", – розповіла вона про результати цієї простої практики.
10/12 Історія родини та материнства
Ярослава поділилася гумористичною мініатюрою про своє материнство, написаною у 2017 році. "В мене вже вкотре запрошують виступити на різних конференціях із доповіддю "Як вам вдається так добре впоратися з чотирма дітьми", – жартувала вона.
Мініатюра описувала хаотичну ситуацію в аеропорті Відня з чотирма дітьми, де одна дитина голодна і кричить, друга розсилає самокат, третя хоче в туалет, а четверта скаржиться, що її ніхто не любить.
"Літак. Лука перевертає кашу на себе і обидва крісла. Я знімаю з нього одну повністю мокру шкарпетку", – зачитувала Ярослава під сміх залу.
В цей момент у літаку з'являється Володимир Зеленський, який пропонує допомогу, але Ярослава відповідає: "Мені вже нічого не допоможе". Попри хаос, історія закінчується щасливо: "Усі сміються, мій сміх легко відрізнити за істеричними нотками, моє волосся сиве, мої штани мокрі, моє серце розривається від кохання".
11/12 Зворушливі зустрічі та возз'єднання
Особливо емоційними стали історії родинних возз'єднань та зустрічей.
"Моя мрія збулася – мій чоловік повернувся з війни живим", – написала Катерина про свого чоловіка Миколу, який втратив ноги на фронті.
Ярослава оголосила, що пара отримає поїздку до Португалії на мис Рока, "найзахіднішу точку Європи", де Микола зможе побачити океан, коли стане на протези. Ще одна історія стосувалася Юлі, яка не бачила свою маму з 2021 року, оскільки та перебуває в окупованому Луганську.
"Роки йдуть, моя мама старіє, а ми все не бачимо одна одну", – написала Юля. Завдяки проєкту вона зможе зустрітися з мамою в Туреччині, куди обидві вирушать з різних куточків.
Олена з Покровська отримала путівник по Києву, сніданок у ресторані та поїздку до Лапландії до Санта-Клауса разом із донькою.
"Сьогодні ви зробили мене дуже-дуже щасливою", – зі сльозами радості дякувала вона.
12/12 Магія теперішнього моменту
Завершуючи вечір, Ярослава процитувала Едіт П'яф:
За її словами, якщо ми застрягли в минулому або живемо майбутнім, то перебуваємо у в'язниці власних вчинків.
"Єдине місце, де ми можемо випробувати нашу свободу вибору, це тут і зараз", – підкреслила вона.
Навіть у найскладніші часи важливо знаходити радість у простих речах та спілкуванні з близькими.
Проєкт "Оповідачка", телеграм-канал з понад 30 000 учасників, став платформою для здійснення мрій: дівчина на ім'я Альбіна допомогла Марії, яка майже не бачила через поганий зір, придбати спеціальні окуляри.
"Альбіна, привіт! Плачу від щастя, бо чекала цього 20 років", – таким було аудіоповідомлення від Марії, яке Ярослава включила під час концерту.
Такими історіями Ярослава доводить: найбільше диво – це люди, які не залишаються байдужими до чужих мрій та потреб.