«Немає поганих учнів», як вчитель із Тік-Ток Руслан Ігорович руйнує стереотипи про школу
Одним із представників такого нового підходу є Руслан Циганков, більш відомий серед учнів та в соціальних мережах як Руслан Ігорович.
Він викладає фізику, має величезну аудиторію в TikTok, танцює з учнями, грає з ними у футбол, і нещодавно став гостем програми "Погляд" з Антоном Ходзою. В інтерв'ю Руслан розповів про свій підхід до викладання, про те, як війна змінила українських дітей, і чому він вважає, що межа між вчителем і другом має проходити лише під час уроку.
"Треба бути на одному рівні з учнями"
На думку Руслана, для того щоб повністю розкрити дітей і допомогти їм не сумніватися в собі, вчитель має відійти від традиційного образу "суворого дядька, який сварить за помилки". Натомість він вважає, що треба створити комфортне середовище, де учні не боятимуться відповідати і помилятися.
Він не називає свою методику новаторською, просто каже, що "робив так, як підказувало серце". Руслан розуміє, що школа має бути місцем, куди діти йдуть не просто "відсидіти на стільцях", а дізнатися щось нове, обмінятися досвідом і провести час так, щоб у них було бажання повертатися туди знову.
Покоління війни
Руслан відзначає, що сучасні діти абсолютно відрізняються від його покоління: вони вільніші, цікавляться різними течіями, поглядами та вподобаннями. А війна, на його думку, загартовує їх.
Говорячи про вплив війни на освіту, він зазначає, що це "жах, який б'є по якості знань і по можливості їх навчати". Руслан розповідає про різні долі дітей: внутрішньо переміщені особи, діти, чиї батьки в лавах ЗСУ, і, на жаль, ті, чиї батьки вже загинули.
"Я завжди намагаюсь враховувати весь їхній стан. Якщо учень щось неправильно відповів, я розумію, що в його житті зараз може бути якийсь шторм. І якщо я її ще доб'ю у школі, вона взагалі розчарується в цьому світі", — пояснює вчитель свій підхід.
Діти та правда про війну
Руслан переконаний, що з дітьми треба говорити правду, особливо коли це стосується війни. Він розповідає, що більшість учнів слідкують за подіями, особливо хлопці: вони дивляться інтерв'ю з військовими, слідкують за бойовими діями. Деякі отримують інформацію від батьків, які служать.
"В них нема сліпої ненависті до ворога, в них є справедлива ненависть. Вони просто знають, що росіяни — це їхній ворог", — каже Руслан.
У своєму кабінеті вчитель розмістив портрети друзів, які загинули на війні. Коли ці портрети поновлюються, учні помічають і розпитують, хто це. Руслан розповідає їм про цих людей, чим вони займалися, що зробили для України.
"Мені би хотілося, щоб якомога більше інформації доносилось до дітей про наших героїв, які, на жаль, поклали життя, і які воюють. Щоб діти знали, якою ціною це все добувається", — підкреслює він.
Патріотичне виховання та мовне питання
На переконання Руслана, патріотичне виховання не має бути окремим предметом. Він вважає, що кожен вчитель несе відповідальність за майбутнє країни і має від себе самостійно проводити патріотичне виховання.
"Чим більше ми зараз вкладемо в цих дітей, тим більше шансів у нашої країни на щасливе майбутнє", — переконаний вчитель.
Що стосується мовного питання, Руслан підтримує ініціативу заборони російської мови в школах під час перерв. Він зазначає, що приблизно половина учнів все ще спілкується російською, і вважає, що саме зараз, під час боротьби зі злом, треба його "викорінювати всередині нас".
Руслан не робить прямих зауважень учням, які говорять російською, але використовує метод "скажи ще раз", після чого учні розуміють, у чому проблема, і переходять на українську. Він зауважує, що коли вчитель є прикладом і спілкується українською, діти відзеркалюють це.
Виклики сучасної української освіти
Руслан окреслює три основні проблеми сучасної української освіти: низькі зарплати вчителів, складнощі для молодих педагогів та формат Національного мультипредметного тесту.
Другою проблемою Руслан називає те, що не всі директори сприймають нові методики молодих колег і "просто їх виживають". Він розповідає про численні історії, коли молоді колеги масово залишають школи.
Щодо НМТ, вчитель зазначає, що сучасний формат, коли учні складають чотири предмети одночасно за чотири години, створює величезний стрес. Особливо складно, коли під час тестування оголошується повітряна тривога — якщо вона триває більше півтори години, все написане анулюється.
Учитель, який сам продовжує вчитися
Цікаво, що Руслан і сам змінювався протягом життя. Він розповідає, що до 2014 року його сім'я була "дуже зросійщеною", він дивився радянські фільми і навіть мав татуювання російською мовою. Але Майдан все змінив.
"Коли я побачив, як народ України виборює свою незалежність і бореться за справедливість, і люди гинуть на вулицях заради того, щоб у інших було майбутнє — для мене це, не дивлячись на те, яка була в мене сім'я, дуже змінило", — згадує він.
Пізніше Руслан долучився до ультрас київського "Динамо", і ця спільнота сформувала його принципи: дружність, справедливість, відповідальність. Ці ж принципи він намагається передати сучасному поколінню.
Від викладання до волонтерства
Руслан використовує свою популярність у соціальних мережах для волонтерства. За його словами, він разом з однодумцями вже передав допомоги військовим на суму близько двох мільйонів гривень і завіз більше 10 машин на фронт.
На жаль, через перебування в прифронтовому Краматорську його аккаунт у TikTok був заблокований.
"Я заходжу в TikTok, і мені пише: 'Ви не можете використовувати наш застосунок на території цієї країни'. Тепер акаунт живий, але я не можу ним користуватися", — розповідає Руслан.
"Діти не заслуговують цього всього"
Наприкінці інтерв'ю Руслан показав зворушливий малюнок: на задньому плані — "палаючий Мордор" (символічне зображення Росії), а на передньому — портрети його друзів з фанатської спільноти "Динамо", які загинули на війні. Цей малюнок створили учні сьомого класу.
Розповідаючи про важкі моменти, Руслан згадує, як одного разу до нього прийшов учень 10 класу і повідомив, що їде на похорон батька, який загинув. Коли вчитель розповів про це іншому класу, діти почали плакати. "Одна дівчинка плакала і казала: 'Мені мальчика шкода'... Настільки вони не заслуговують цього всього", — з болем згадує Руслан.
Попри все, вчитель вірить у силу своїх учнів: "Вони дуже сильні. Як то кажуть, важкі часи роблять сильних людей".
Вчитель майбутнього
У своїй роботі Руслан використовує нестандартні підходи, які роблять уроки більш цікавими для дітей: рулетку, яка визначає, хто піде до дошки, можливість отримати бонусні бали або "врятуватися від однієї двійки". Він також використовує сленг учнів у поясненні матеріалу, щоб привернути їхню увагу.
Руслан мріє не лише про продовження вчительської кар'єри, але й про можливість вносити зміни в систему освіти.
