Від Лаври до Умані. Куди українці їдуть за зціленням та просвітленням — досвід релігієзнавця
Релігієзнавець, кандидат філософських наук Віталій Щепанський розповідає про феномен паломництва, його історію та найвідоміші місця паломництва в Україні.
Коріння паломництва — від доісторичної епохи до сьогодення
За словами Віталія Щепанського, феномен паломництва сягає доісторичних часів. Деякі дослідники вважають, що перші міста були саме релігійними центрами, куди сходилися навколишні племена. Перші прояви паломництва можна відстежити ще в періоди будівництва Стоунхенджу та дольменів.
"Конкретної дати чи приблизного періоду виникнення паломництва визначити неможливо. У класичному розумінні, паломництво виникло приблизно в 5-7 столітті до нашої ери, коли з'явилися великі місця паломництва в Індії, зокрема до річки Ганг, у Давній Греції, Персії та Месопотамії," — зазначає дослідник.
Українські землі — від прийняття християнства до сучасних місць поклоніння
На українських теренах паломництво тісно пов'язане з прийняттям християнства. Перші місця паломництва з'явилися в Криму, де були знайдені мощі Папи Римського Климента, а згодом — у Києві з появою Києво-Печерської Лаври.
Серед найпопулярніших місць паломництва в Україні релігієзнавець відзначає:
- Києво-Печерську Лавру
- Почаївську Лавру
- Святогірську Лавру
- Зарваницю
- Джерело Святої Анни
Чудотворні місця та культ місцевих святих
Важливим аспектом паломництва є культ місцевих святих. Наприклад, могила Амфілохія Почаївського, земля з якої вважається цілющою. Паломники приносять звідти землю в спеціальних мішечках і прикладають до хворих місць, читаючи молитви.
Міжконфесійні місця паломництва в Україні
Україна як мультикультурна держава має місця паломництва для представників різних конфесій. Одним з найвідоміших є щорічне паломництво хасидів до могили цадика Нахмана в Умані.
"В Україні є багато могил цадиків, куди з'їжджаються паломники: Умань, Меджибіж, Бердичів, Гадяч, Бар, Шаргород," — перераховує Віталій Щепанський.
Цікаво, що деякі місця паломництва відвідують представники різних релігій. Наприклад, у Криму є Азізи — місця поклоніння кримських татар-мусульман, деякі з яких були трансформовані з мусульманських на християнські, і тепер їх відвідують як мусульмани, так і православні.
Місця чудес: від природних феноменів до народних легенд
Значна частина місць паломництва пов'язана з чудесними явищами. Наприклад, виникнення Почаївської лаври пов'язують з появою Божої Матері, яка врятувала лавру від монголо-татарської навали, залишивши слід своєї стопи на Почаївській горі.
"Інколи місця чудес пов'язані з видіннями — люди бачать лики святих на стінах, деревах або в природних формаціях. Хоча часто це можуть бути крінжові ситуації, як-от випадок, коли на стіні будинку наче з'явився лик Божої Матері, а пізніше виявилося, що причиною було те, що люди ходили туди справляти потребу", — наводить приклад релігієзнавець.
Європейські маршрути: шлях Святого Якова
Одним з найпопулярніших паломницьких маршрутів у світі є шлях Святого Якова, який став відомим завдяки масовій культурі, зокрема книзі Пауло Коельо.
Нещодавно в Україні також з'явився такий маршрут — Каміно Поділля, який увійшов до мережі європейських шляхів Святого Якова.
New Age і сучасні форми паломництва
З часом поняття паломництва розширилося і вийшло за межі релігійного контексту. Сьогодні люди здійснюють паломництво до могил відомих музикантів, письменників та інших культурних діячів.
Віталій Щепанський виділяє кілька сегментів сучасного паломництва:
- Природні "місця сили" — особливі природні локації, які вважаються енергетично зарядженими. В Україні це, наприклад, Камінне село, де серед лісу розташовані великі валуни, що за легендою були колись селом, перетвореним Богом на камінь.
- Квазірелігійні місця — поховання політичних лідерів (як-от мавзолей Леніна).
- Культурні місця — могили відомих письменників, музикантів, акторів (наприклад, могила Оскара Вайльда, де залишають сліди поцілунків, або могила Тараса Шевченка в Україні).
"Японія в цьому контексті дуже цікава. Там є навіть місце поховання Ісуса, куди ходять у паломництво. Крім того, фанати аніме їздять до місць, пов'язаних з улюбленими персонажами", — зазначає експерт.
Економічний аспект паломництва
Паломництво має не лише духовний, але й економічний вимір. "Це стає елементом туризму та комерції. Маршрути з'являються, зникають, використовуються для заробітку грошей. Це частина економічного розвитку деяких країн і регіонів", — підкреслює Віталій Щепанський.
Наприклад, Умань отримує значний дохід від щорічного паломництва хасидів, що визнається всіма і навіть активно просувається в медіа.
Паломництво — це багатогранний феномен, який протягом тисячоліть еволюціонував від суто релігійної практики до культурного і навіть туристичного явища. Україна має багату традицію паломництва з численними священними місцями для представників різних конфесій.
Від Києво-Печерської Лаври до могили Тараса Шевченка, від місць хасидського паломництва до "місць сили" — українські землі приваблюють як віруючих, так і тих, хто шукає духовного досвіду за межами традиційних релігій. Сьогодні паломництво продовжує жити, набуваючи нових форм і значень, залишаючись важливою частиною духовного життя людей.
