Вираження емоцій на полотні: в Ірпені пройде художній майстер-клас для дружин і мам полеглих Героїв
Творчість — це справжні ліки для душі
Благодійний арттерапевтичний проєкт «Жива. Справжні історії кохання» був заснований наприкінці 2022 року волонтеркою Оленою Сокальською та вдовою військового Аліною Карнауховою. Його мета — надати можливість дружинам полеглих захисників почати творити, віднайти в собі сили для життя, знайти нових друзів, спільноту, яка зрозуміє і підтримає.
Ідея проєкту полягає в створенні жінками живописних полотен — картин-історій про кохання, на згадку про чоловіків, які першими стали на захист України і загинули як Герої.
У проєкті використовується метод корекції емоційного стану через активний підхід до творчості, візуалізації почуттів. Він дозволяє кожній учасниці розділити важкі переживання своєї втрати з однодумцями, перенести свої думки, мрії і почуття на полотно.
«Кожна учасниця проєкту малює картину на згадку про свого чоловіка, коханого, чи сина. Головна мета в тому, щоб вона знайшла нове коло спілкування замість того, що було втрачено. Серед таких самих жінок, як і вона, серед митців, що допомагають, серед журналістів дівчата знаходять нових друзів. І це найголовніша мета — вивести їх з бульбашки, в яку вони потрапили після втрати», — розповідає співзасновниця проєкту Олена Сокальська.
В мистецьких просторах і художніх студіях дружини полеглих героїв мають можливість вільно спілкуватись, отримати психологічну підтримку та у дружньому колі створити власноруч живописні полотна на згадку про свої мрії, плани, що не збулися, про своє кохання і про життя, передати свої справжні емоції, написати свою історію.
Під час майстер-класів жінкам, що пережили важку втрату, допомагають професійні художники. Вони навчають техніці живопису, допомагають створити композицію, дають цікаві поради щодо вибору кольорів, підтримують творчий настрій учасниць. Тож навіть попри відсутність досвіду картини виходять на досить високому рівні.
«Коли люди займаються творчістю — вони стають справжніми людьми. Тому що, коли вони просто ходять на роботу, доглядають за дітьми й займаються іншими побутовими речами — люди не відчувають себе особистістю. А коли починають творити на полотні й бачать результати — то відповідно й по-іншому ставляться до себе».
Крім того, учасниці можуть написати під картиною історію свого кохання доповнивши їх фотографіями. За час існування проєкту до нього долучилося уже понад 250 учасниць з усієї України.
Після майстер-класів організатори влаштовують регіональні виставки. А під кінець цього року хочуть зібрати усі роботи на загальноукраїнській виставці в Українському домі в Києві. За словами Олени на виставці буде представлено близько 800 картин.
«Відвідувачі виставок, читаючи ці історії кохання та споглядаючи фотографії, бачать у картині зовсім інші сенси. За допомогою цього проєкту я хотіла показати не тільки горе втрати, а, власне, кохання та життя. Тому він вийшов такий яскравий і навіть після проєкту дівчата продовжують малювати, спілкуватися між собою, ходити на виставки, подорожувати. У них зовсім змінюється життя. І такі відгуки абсолютно від усіх. Дехто навіть казав, що проєкт допоміг їм більше ніж психологи».
Проєкт "Жива. Справжні історії кохання" створений, щоб показати, яким чином мистецтво і творчість можуть бути використані як дієвий інструмент для подолання наслідків війни для сімей загиблих, для відновлення життєвих сил жінок, для створення сімейних історій і сімейних реліквій на згадку про Героїв, які загинули.
Майстер-клас в Ірпені
Майстер-клас в Ірпені проведе професійна художниця та радниця з питань мистецтва Ірпінської міської Ради Софія Мартинюк. Щоб взяти участь – необхідно написати в особисті повідомлення організаторам проєкту.
Після підтвердження реєстрації учасниці зможуть обговорити з мисткинею бачення майбутньої картини та створити референс. Захід триватиме протягом двох днів — 18 та 19 травня.
«Я щиро хочу допомогти цим жінкам та підтримати їх своїми вміннями. Мені здається, що мистецтво лікує. Звичайно, що ніяка картина, або ж терапевтична сесія не замінить їхню втрату, але допоможе пережити її.
Коли людина віддається творчому процесу, то це дає й відповідний результат. Ми намагатимемося створити атмосферу легкості, щоб учасниці, які не мають досвіду не боялися полотна, змогли відволіктися від війни та створити у творчому пориві щось прекрасне», — розповідає художниця Софія Мартинюк.
Професійна художниця та радниця з питань мистецтва Ірпінської міської Ради Софія Мартинюк
За словами організаторів, участь у проєкті зможуть взяти лише 8 жінок, адже це оптимальна кількість для одного художника-ментора. Однак через декілька тижнів планується влаштувати такий захід і в Бучі.
«Подібні проєкти дуже важливі. Важливо, щоб усі долучалися та розділяли біль один одного. Наше суспільство наразі травмоване і тільки шляхом взаємопідтримки зможемо подолати цю травму. Кожен повинен допомагати тим чим може. Арттерапія – це тільки один зі способів. Можна спілкуватися, гуляти, разом готувати й влаштовувати інші активності — головне, щоб люди не відчували себе сам на сам зі своєю бідою», — ділиться своїми думками пані Софія.
