З Бучі до Іспанії через Угорщину: як хлопцю з дитячим церебральним паралічем вдалось виїхати з пекла
Хто повідомив: медіапортал про українців, які були змушені виїхати через війну Росії проти України Евакуація.City.
Як Семен Крупа з родиною жив в окупацію
24 лютого 20-річний Семен Крупа, студент факультету журналістики Ірпінського податкового університету з діагнозом дитячий церебральний параліч зустрів війну разом з родиною у Бучі.
Від початку вторгнення росіян, виїжджати родина не планувала – мама, батько і син очікували, що скоро все закінчиться. Але вже в наступні кілька днів до міста зайшли російські війська та окупували його. Активні бойові дії, що тривали в місті та області, змусили родину переселитись до підвалу.
Підвальні хроніки Бучі: випікання хлібу
"На вулицях було чутно постріли, а мости біля міста позривали українські військові – щоб окупанти не могли просуватись далі", - розповідає Семен Крупа.
Два тижні родина пробула під окупацією у сирому підвалі – світло з часом зникло, опалювати його було також нічим. На свій страх і ризик вони прийняли рішення евакуюватись.
Родині вдалось евакуюватись з Бучі
10 березня батьки Семена на свій страх і ризик посадили сина в машину, взяли з собою його крісло колісне та поїхали на центральну вулицю міста – чекати евакуаційну колону.
"Ми стояли десь години чотири, чекали. Не було там представників від України, тільки росіяни", – згадує хлопець. Їм вдалось виїхати з Бучі самоорганізованою евакуаційною колоною. Їхали під свист артилерії та під прицілом російських військових. На той момент лишатись у підвалі і чекати приходу окупантів, здавалось долею куди страшнішою.
"Нас завезли в Білогородку, на місцевий ринок – перевалковий пункт. Там можна було переночувати, але ми відразу поїхали до бабусі і дідуся в Київ – там пробули всього кілька днів. Коли з’явився зв’язок, знайомі з церкви почали дзвонити і кликати до себе. Ми погодились на пропозицію знайомого місіонера, який на той час перебував в Угорщині – місцевий теологічний коледж приймав переселенців та надавав їм гуртожитки та харчування", – розповідає Семен.
До Іспанії через Угорщину
Після евакуації до Києва, родина Крупа поїхала до Угорщини, де їх прийняли друзі. Ще одна знайома родина вирішила ними опікуватись, і знайшла притулок українцям в Іспанії через ACCEM.
ACCEM – іспанська благодійна організація, яка опікується тими, хто зазнав різної скрути: переселенцями, людьми з вразливих категорій населення, людьми з інвалідністю та складними захворюваннями.
Родина поїхала на соціальну програму в Іспанію, місто Сарагоса. Бучанці приїхали на уже оформлене місце проживання та соціальну програму.
Сарагоса пристосована для людей з інвалідністю
"Мені довго обіцяли знайти крісло колісне, проте зрештою його мені подарував знайомий з церкви – настільки довго тягнувся процес. Політика надання допомоги може змінюватись стосовно кожної окремої сім'ї, адже іспанці враховують все: яка сім'я (велика – маленька, багатодітна чи бездітна, чи є люди з особливими потребами). Виплати ніколи не будуть однаковими, тому ви ніколи не знатимете, яку допомогу зрештою отримаєте", – говорить хлопець.
Для українців ACCEM оплатили курс іспанської. Вся родина навчалась на курсі A1 та склала іспит. Наразі вони орендують квартиру, батько Семена офіційно влаштувався на будівельну фірму, а хлопець дистанційно навчається в Україні. Про повернення додому до кінця війни думати складно, але хлопець обов’язково хотів би повернутись додому.
