Чарівливі Пилиповичі: як село на Київщині плекає українські традиції
Про культурний центр Пилиповичів
Вперше згадка про село Пилиповичі зустрічається у літописі 1783 року. Оскільки село повністю оточене лісом, основним заняттям людей у той час було видобуток деревного вугілля та червоної глини, що доставлялися в Київ. Наразі ж видобування природних ресурсів пішло у небуття, а селище перетворилося на спокійну місцину зі своїми звичаями та традиціями.
Однією з головних будівель населеного пункту є будинок культури, до якого постійно навідуються як діти, так і дорослі.
Всередині будівля схожа на звичайний клуб із різноманітними розвагами. Тут є настільний футбол, тенісний стіл, більярд, велика актова зала, а також невеличка бібліотека. Однак за однією з дверей ховається справжній музей української вишивки.
“Ми обходили все село. Тих хат, що були 50–40 років тому, вже немає, ми уже нове забудували. Але ми встигли їх обійти й позбирати всі вишиті рушники та сорочки”, – розповідає директорка будинку культури Ірина Кравчун. Вона обійняла цю посаду ще у 20 років.
Вишита сорочка в Пилиповичах
Вишита сорочка в Пилиповичах
Вишита сорочка в Пилиповичах
Символом Пилиповичів є дерево роду, майже кожен рушник вишитий цим атрибутом в різноманітних варіаціях. Також у клубі зібрані побутові приладдя XIX століття та столітні лляні сорочки, кожну з яких робили вручну – починаючи від створення тканини й закінчуючи майстерною вишивкою.
Крім того, відвідувачі клубу часто влаштовують реконструкції заходів стародавньої України, перевдягаючись у національне вбрання та виконуючи народні пісні. А кожне весілля не обходиться без вшанування народних традицій.
Ансамбль “Червона калина”
Ще одним надбанням будинку культури в Пилиповичах є місцевий співочий ансамбль “Червона калина”. Нещодавно колективу виповнилося 20 років. За цей час встигли змінитися кілька поколінь учасників. Наразі ансамбль налічує 22 людини.
“Молодь теж приходить, – зазначає пані Ірина. – У нас у колективі бабусі, їхні діти, внуки – і так цілими сім'ями, цілими поколіннями”.
Директорка будинку культури в Пилиповичах Ірина Кравчун
Репетиції відбуваються раз на тиждень, але в різні дні, залежно від зайнятості учасників ансамблю, адже присутність – обов’язкова. Здебільшого колектив виконує українські фольклорні пісні. А особливістю репертуару є відродженні весільні пісні.
“Ми виступали й у Києві в музеї гетьманства, і в Умані, і в Переяславі-Хмельницькому. У нас весілля відроджене: з п'ятниці, як молода йде заміж, і аж до понеділка, як уже йдуть барило качать. Але відновлювати вирішили не всі пісні: барило ми вже не робили, бо там багато співається пісень непристойних, то ми його вже не відроджували”.
Ансамбль “Червона калина” в ПилиповичахФото: Надане будинком культури в Пилиповичах
Ансамбль “Червона калина” в ПилиповичахФото: Надане будинком культури в Пилиповичах
Також “Червона калина” постійно відвідує пісенні конкурси та міжнародні фестивалі й лише за 2023 рік встигла здобути дев’ять нагород.
Івана Купала – важливе свято для села
Ще однією особливістю Пилиповичів є щорічне святкування Івана Купала. Ця традиція зародилася саме завдяки пані Ірині, адже одного разу вона відвідала курси підвищення кваліфікації у Київській Лаврі, де розповідали про свято. На той час озер у селі не було, тож вперше Івана Купала провели на невеликому ставку неподалік від Клавдієва. Ініціатива настільки запала місцевим в душу, що язичницьке свято продовжують проводити.
“Із 6-го числа до 7-го, в ніч, з року в рік, о восьмій годині вечора збираються біля будинку культури люди: діти, дорослі, старі, малі. Іде не тільки наше село, а йде і Клавдієво, і Бабинці, і вся округа аж до Тетерева і до Святошина у нас були. Всі з'їжджаються і йдуть до ставків”, – розповідає Ірина.
Мешканці Пилиповичів святкують Івана КупалаФото: Надане будинком культури в Пилиповичах
Поблизу водойм завжди проводять традиційні обряди, плетуть вінки, стрибають через вогнище, водять хороводи й навіть запалюють вогні безпосередньо на самій воді. І все це в автентичному українському вбранні. Пані Ірина каже, що тільки так, не забуваючи своє культурне минуле, село зможе зберегти свою національну ідентичність. Адже завдяки подібним святкуванням нове покоління починає цікавитися звичаями та історією.
“Уже ті, хто починав брати участь ще дітьми, самі приводять своїх діток”, – розповідає жінка.
Івана Купала в ПилиповичахФото: Надане будинком культури в Пилиповичах
Протягом останніх двох років через повномасштабне вторгнення росії свято не проводилося, однак, за словами пані Ірини, після нашої перемоги все стане, як зазвичай.
