В окулярах і чоботах. Як чотирилапі копи в Ірпені рятують людей та розкривають злочини

Журналісти Незламні.City побували в кінологічному центрі. Розповідаємо, як він працює під час повномасштабної війни, чим унікальні ці собаки та які здобутки мають.

Катерина Бєляєва – інспекторка-кінологиня. Її вихованці, бельгійські вівчарки малінуа Ванда і Бентлі, а також безпородна Поля, живуть разом із нею. Бентлі спеціалізується на пошуку вибухівки, Ванда – може розшукати речі за запахом. А руда Поля – унікальна, каже Катерина. Вона стала першим в Україні собакою емоційної підтримки. Хвостата допомагає пораненим військовим у реабілітації.

Кінологиня Катерина Бєляєва і її собакиАвтор: Незламні.City

Собака емоційної підтримки ПоляАвтор: Незламні.City

Кінологиня показує, на що здатні її вівчарки. Для цього просить дістати з сумки будь-яку монетку і кинути її на асфальт.

“Ви бачите, що морда собаки влаштована так, що вона не може побачити монетку так, як бачимо ми. До того ж у неї є окуляри, це взагалі обмежує доступ, – пояснює Катерина і дає команди Ванді. – Бачите, вона завмирає. Показує, що знайшла монетку, яку кинули ви. Загалом собака лягає, коли знаходить річ. Але зараз вона в чобітках, їй не дуже зручно, тому знайшла такий вихід – завмерла”.

Службові собаки Ванда і БентліАвтор: Незламні.City

Чобітки та окуляри на поліцейських собаках – амуніція, необхідна в умовах повномасштабної війни, каже Катерина. Взуття для того, щоб тварини не поранили свої лапи уламками, битим склом та камінням під час роботи. Окуляри ж захищають від пилу та бруду.

“Ми не один місяць провели на блокпостах. Разом з Бентліком оглядали транспортні засоби та їхніх водіїв. І от коли дуже багато часу проводили там, на трасі, я побачила, що в собак починають червоніти очі, їм дуже важко. Тому, щоб весь пил та бруд не потрапляв їм в очі, нам передали такі окуляри, і ми зараз їх опановуємо. Ця амуніція не для постійного носіння. Тому що на чобітках є липучки, які перетягують лапки й вони втомлюються. Тому вона вдягається на 30-45 хвилин”.

Чобітки захищають лапки собакиАвтор: Незламні.City

Катерина розповідає, що службово-розшуковий собака має вміти робити багато речей: шукати людину за слідом, виконувати прийоми слухняності, долати смугу перешкод, знаходити гільзи, речі та людей за запахом, а також затримувати правопорушників.

“Усе це робить один собака. І ми з Вандою вам показали дещо, що ми вміємо. Вона за цей рік знайшла чотирьох диверсантів та трьох цивільних людей, які загубилися в лісі. Вона також є собакою емоційної підтримки й активно допомогає нашим військовим та людям, які пережили жахи війни”.

Кінологиня показала, на що здатна ВандаАвтор: Незламні.City

Так Ванда тренується шукати заборонені речовини та вибухівкуАвтор: Незламні.City

Щотижня поліцейські приходять до військових у реабілітаційних центрах. Собаки дозволяють себе гладити й виконують команди під керівництвом кінологів. Психологи вважають, що це розраджує наших оборонців, пояснює Катерина.

Заступниця начальника кінологічного центру Весна Лобода розповідає, що в них працюють 37 спеціалістів. Центр в Ірпені – не єдиний на Київщині, вони розташовані по всій області. Тому поліцейські-кінологи оперативно виїжджають на виклики, зазначає вона.

Заступниця начальника кінологічного центру Весна ЛободаАвтор: Незламні.City

“Нещодавно за підтримки благодійного фонду Говарда Баффета нам передали 21 службового собаку породи бельгійська вівчарка. Ми вже навчаємо їх шукати вибухові, наркотичні речовини та злочинців по сліду”.

Кінологині разом з поліцейськими вівчаркам продемонстрували багато навичок, зокрема, подолали смугу перешкод, шукали заборонені речовини в автівці, показали команди слухняності. Більше дивіться нижче у відео від Незламні.City.

Поліцейська вівчарка ДораАвтор: Незламні.City

Кінологиня Валентина НауменкоАвтор: Незламні.City

Раніше Незламні.City розповідали історію волонтерки Зої Ільницької , яка проживає в Ірпені та разом із чоловіком служить у церкві. Від початку повномасштабного вторгнення приміщення церкви стало укриттям для десятків ірпінців, а Зоя – людиною, яка годувала їх та інших мешканців, які лишалися у своїх домівках, проте не мали змоги самостійно приготувати їжу.