Їжа як прояв любові. Як підприємець з Бучі відновив доставку їжі в перші дні після деокупації
Успішний бізнес до війни
Михайлу Вальку 26 років. За рік до повномасштабного вторгнення молодий підприємець запустив власну справу. Його батько мав свій стабільний бізнес – виробляв інвектори. Проте сидіти на шиї в батьків Михайло не хотів, тож пішов за своєю мрією – створив мережу здорового харчування з доставкою під назвою Food Balance:
«Для мене взірцем для бізнесу був батько. Він завжди казав, що працювати потрібно на себе й дати роботу людям. Він вкладався у свою роботу повністю, і я вирішив, що вже час відкрити свою справу».
Михайло ВалькоФото: Незламні.City
План створити виробництво та доставку здорового харчування на Київщині виник у хлопця, бо за роботою та тренуваннями часу на приготування їжі зовсім не було. Тим паче це мало бути здорове харчування.
«Я хотів створити раціон, який буде містити свіжі овочі, запас білків, вуглеводи та, звісно, корисні смаколики, – зазначає Михайло. – З нестачею часу та вміння приготувати повноцінний раціон для спортсмена або просто людини, що стежить за своїм здоров'ям, стикався не тільки я, а й мої друзі та знайомі».
Альтернативи з доставки здорового харчування в Бучі не було, і Михайло зайняв цю нішу. Food Balance почав швидко набирати популярність серед ЗОЖників та спортсменів. Кухарі працювали вночі, аби свіжий раціон на день щоранку доставлявся до дверей клієнтів:
«Я витратив понад чотири місяці, аби розробити меню, купити технології, знайти постачальників та створити повноцінне виробництво з персоналом та чітким режимом роботи.
На хвилі популяризації здорового харчування та актуальності доставок їжі в часи карантинних обмежень моя доставка швидко зібрала цільову аудиторію, а кількість проданих раціонів збільшувалася. Ми отримували замовлення щодня. Я пам'ятаю, як ми розвезли перші п`ять раціонів, і клієнти позитивно відгукнулись. Я відчув піднесення».
Раціон Food BalanceФото: надане Михайлом Вальком
Раціон містив сніданок, обід, полуденок та вечерю. Щодня складалося різне меню: курка, м'ясо, риба, овочі, супи, різноманітні гарніри та корисні смаколики. Також раціон можна було дібрати за калорійністю, зважаючи на те, яку ціль ставив собі клієнт.
Food Balance охоплював Бучу, Ірпінь, Ворзель та Гостомель, інколи доставляли тижневі раціони в Київ.
«У столиці з часом ми отримали постійних клієнтів, працівників однієї з IT-компаній. Дуже я цим пишався, це така планка в розвитку справи, – тішиться Михайло.
У перший день війни доставив усі замовлення
Успішну доставку здорового харчування обірвала війна. Ранок 24 лютого почався для Михайла, як звичайний робочий день. Готові раціони мали відправитися до своїх клієнтів. Та кур'єр, який зранку почав доставку, сповістив свого боса про початок війни.
«Спочатку я подумав, що це жарт, але пізніше побачив і почув, що все справді так. Але вирішив виконати обов’язок перед моїми клієнтами, навіть у такий скрутний час. Зателефонувавши кожній людині, яка замовила на той день раціон та заплатила, я почав особисто доставляти їх.
Хоча було чудово чутно обстріли, а через годину після доставки останнього замовлення в Гостомель, там уже висаджувався російський десант».
Завершивши свій «неповний робочий день», Михайло зрозумів, що війна набирає обертів і потрібно терміново їхати з Бучі. Разом із дівчиною, друзями й собакою він покинув місто.
«24 лютого став днем завершення проєкту Food Balance. Але кожне завершення – це початок нового».
Остання розмова з батьком
Батьки Михайла не захотіли виїжджати, залишити рідну хату не змогли емоційно. Тож 24 лютого стало ще й днем, коли син востаннє бачив батька живим.
«11 березня тато був зранку на зв'язку, сказав, що сходить до Ірпеня провідати мою бабусю. І все, це остання звістка від нього. Далі тільки тиша, що може звести з розуму», – пригадує Михайло.
Тепер уже відомо, що за декілька хвилин після дзвінка сину Володимира Валька вбило уламком снаряда.
Тіло знайшли волонтери й повідомили сумну звістку рідним. Тільки в середині квітня родина Вальків нарешті змогла поховати чоловіка й батька, який завжди підтримував справу сина та пишався ним.
Новий бізнес для батька
Наперекір усьому Михайло взявся за відновлення свого бізнесу:
«Поховав батька – і зрозумів, що моя справа не втрачена, і я маю жити заради нього. Ні виробництво та кухня, ні будинок не постраждали. Мародери нанесли візит, але втрати були мінімальні, вкрали тільки одяг та їжу».
Деякий час після завершення окупації Київщини жодна з доставок їжі не відновлювала роботу, а люди поступово поверталися до міст, і попит на готові страви зростав. Тоді хлопець і вирішив обрати новий формат у сфері харчування та за менш ніж місяць створив доставку їжі в Бучі – «Кусай».
Кухня "Кусай"Фото: Незламні.City
«Ми готуємо авторські піци, бургери та інші апетитні страви, за якими скучили місцеві жителі від початку війни, – розповідає Михайло. – Наша доставка – одна з перших, що запрацювала в Бучі. Перші замовлення я розвозив особисто та збирав позитивні відгуки людей».
Дмитро – перший піцейола в «Кусай». Кухар пройшов окупацію і зараз приготування піци для нього – медитативний процес. Каже, що кожна піца для нього – особлива. Коли готує, то уявляє родину, що буде разом їсти страву.
«Я сам з Немішаєвого, ми вчотирьох родиною були під окупацією: мама, тато, я й моя дівчина. Я вже мріяв приготувати їм щось смачне. В мене мама готує найсмачніше, вона робить такий суп, що ніхто не повторить, а наречена готує смачні млинці. Я ж відповідальний за піцу. В цьому я найкращий.
Я знайшов себе на кухні "Кусай". Одна з головних причин, чому я обрав саме це місце роботи, – якісні інгредієнти. Я виріс на смачних стравах, і дівчина балує мене, тому якість та смак для мене важливі. Через їжу потрібно дарувати любов».
Дмитро, який працює в "Кусай"Фото: Незламні.City
Зараз невеличка команда «Кусай» адаптується до приготування й доставки їжі в блекаут. Через перебої зі світлом довелося повністю переробити розклад роботи:
«Я мав би більше клієнтів, якби не вимкнення світла через обстріли росіян.
За перші три місяці роботи ми набрали гарних обертів, щодня були замовлення, кухня активно працювала. Але потім, коли почали вимикати світло, ми були без зв'язку, не могли опрацьовувати замовлення, а продукти псувалися. Ми втрачали клієнтів. Зараз уже працюємо на генераторі».
Найближчим часом Михайло планує додати новинки до меню : нові піци та бургери. Також він хоче відкрити виробництво в Ірпені, щоб їжа потрапляла до замовника в цьому місті максимально теплою.
Молодий підприємець докладає багато зусиль, щоб відродити власну справу. В пам'ять про батька.
Замовити піцу Кусай в Бучі можна на сайті або за телефоном: +380 (96) 339 90 69
