Чи можуть видавати повістки на вулиці? Читайте про основні правила

Вручати повістки уповноважені посадові особи територіального центру комплектування (ТЦК) та соцпідтримки (СП). Також за їх розпорядженням видавати повістки можуть виконавчі органи сільських, селищних та міських рад і керівники державних органів, підприємств, установ та організацій.

Законодавство України чітко не встановлює де саме мають вручати повістки, тому їх можуть видавати і за місцем проживання, і на роботі, і на вулиці тощо.

Закон покладає на ТЦК обов’язок вести облік військовозобов’язаних, а отже – повістка повинна бути заздалегідь виписана на ім’я конкретного громадянина. Тобто, вона не виписується на місці після пред’явлення документів, які посвідчують особу. Радимо під час вручення повістки ретельно перевіряти текст документа.

Якщо вам видають повістку на блокпості, вона вже має бути заповнена на ваше імʼя.

Бланк повістки затверджений постановою Кабміну від 7 грудня 2016 року № 921 (зі змінами в січні 2023 року).

Приводити людину до ТЦК силоміць заборонено.

Тобто, вручити повістку на вулиці – законно, змушувати й везти одразу до «військкомату» – ні.

Уповноважені особи ТЦК та СП можуть зупиняти людей для перевірки документів, які посвідчують особу. Проте для цього вони повинні мати із собою:

• службове посвідчення або інший документ, який підтверджує їх приналежність до підрозділу, визначеного в наказі коменданта;

• копію наказу коменданта, яким визначено підрозділи, які мають право на перевірку документів;

• наказ або розпорядження «військкомату», яким зазначених осіб уповноважено на вручення повісток.

Тож, якщо працівник ТЦК зупинив людину для перевірки документів, вона має право попросити цього працівника показати документи, якими він чи вона уповноважений/-а це робити та які підтверджують необхідність у перевірці документів.

Рекомендуємо проводити відеофіксацію процесу перевірки документів, вручення повістки або складення акту про відмову, адже закон надає право громадянам здійснювати зйомку задля фіксації порушення їхніх прав. Проте необхідно враховувати заборону знімати відео на блокпостах.

Варто зазначити, що право на перевірку документів у громадян мають уповноважені особи Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Уповноважена особа має право вимагати пред’явити документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:

1. якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки людини, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;
2. якщо є достатньо підстав вважати, що людина вчинила або має намір вчинити правопорушення;
3. якщо людина перебуває на території чи об’єкті зі спеціальним режимом;
4. якщо в людини є зброя, боєприпаси, наркотики та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл;
5. якщо людини перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
6. якщо зовнішні ознаки людини чи її транспортного засобу, або дії людини дають підстави вважати, що вона причетна до правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
7. порушення людини заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Повістка є врученою у двох випадках:

• коли громадянин особисто отримав повістку під підпис;

• коли громадянин відмовився від отримання повістки, про що було складено акт про відмову, за підписом уповноважених осіб центру комплектування, свідків та військовозобов’язаного.

Виклик центром комплектування громадян телефоном, через СМС, залишення повісток у поштових скриньках, дверях тощо не вважається належним врученням повістки.

Лише якщо повістку вручено під особистий підпис військовозобов’язаного.

Для відмови від вручення повістки, ви повинні зазначити конкретні і поважні причини (неправильні дані, неповноважна особа, порушено порядок вручення тощо). У такому разі варто ввічливо про це зауважити, та представники центру комплектування в присутності свідків можуть скласти акт відмови від отримання повістки.

На його підставі керівник центру комплектування може ухвалити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладення такого штрафу можна оскаржити в місцевому суді.

Викликати поліцію за номером «102» щодо факту перевищення службових повноважень працівниками ТЦК. Правоохоронці повинні зафіксувати факт звернення та незаконні дії, взяти пояснення. Надалі така зафіксована заява та пояснення можуть  слугувати доказом під час оскарження вручення повістки.

Чинне законодавство передбачає, що громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК чи військових частин у строки, визначені в отриманих ними документах. Це, знову ж таки, якщо повістка була вручена в належний спосіб.

У випадку, якщо військовозобов’язаний не з’явився до ТЦК для уточнення облікових даних, до нього може бути застосовано адміністративну відповідальність за ст. 210 Кодексу про адміністративні правопоруження. Вона передбачає накладення штрафу в розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Станом на початок березня 2023 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян складає 17 грн. Отже, за вказане правопорушення можна отримати штраф від 510 до 850 грн.

Повторне таке порушення протягом року, а також його вчинення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 850 до 1700 грн).

У випадку, якщо військовозобов’язаний отримав повістку про призов, мобілізаційне розпорядження чи пройшов військово-лікарську комісію, де його визнали придатним до служби, та не з’явився за викликом до ТЦК, до нього може бути застосовано кримінальну відповідальність за ст. 336 Кримінального кодексу України, яка передбачає позбавлення волі від 3 до 5 років.

На жаль, на сьогодні вже є невтішна судова практика щодо ухвалення обвинувальних вироків про притягнення військовозобов’язаних до кримінальної відповідальності.