24 поверх, $1000, без ліфта. Анастасія Половинкіна відкрила двері своєї київської квартири
Але гостей тут завжди багато, вінілові платівки грають, коли є струм, а кожен куточок просторого житла розповідає про господиню більше, ніж будь-яке інтерв'ю.
Центр Києва, але без комфорту — і все одно вдома
Квартира Анастасії Половинкіної знаходиться за 10 хвилин ходьби від Хрещатика. Це чималий простір із двома санвузлами, гардеробною кімнатою та окремим офісом. Проте комунальна реальність тут — не столична. У будинку регулярно немає світла, не працює ліфт, а взимку температура у квартирі може опускатись до 10 градусів тепла. Воду Настя набирає заздалегідь у великий запас у ванній — на випадок чергового відключення.
Попри все це, переїжджати вона не планує.
Булочка — це її собачка, супутниця щоранкових і вечірніх прогулянок. Саме під час цих прогулянок Настя познайомилась із Василем — чоловіком без постійного житла, якому вона тепер регулярно приносить картонні коробки, щоб він міг зігрітися взимку.
Вітальня як картинна галерея — і місце для вечірок на 25 людей
Перше, що впадає в очі у вітальні — кількість картин, плакатів і фотографій. Стіни буквально обклеєні спогадами. Тут — знімки з командою СТБ, фото з батьками, з другом, з яким дружить 15 років, з проєкту та просто з улюбленими людьми.
«Коли мені сумно, я стаю тут і думаю: який я щасливий. В мене є друзі, родина — все ок», — каже Настя.
Деякі картини намальовані власноруч — одна з часів участі у проєкті, інша — результат вечірки з апероль-шприцом та фарбою. Нині центральний стіл служить водночас офісом для зум-колів і місцем для святкових вечерь. Кілька місяців тому тут стояла велика колонка, розсувались дивани і Настя грала свої диджейські сети перед гостями — сусідами по будинку і друзями.
«Я просто писала в чаті: в п'ятницю о 8-й усі до мене. І приходило десь 25 людей», — згадує вона.
Вінілові платівки, Елтон Джон і кобза від дідуся
Окрема гордість вітальні — колекція вінілових платівок. Роками Настя скуповувала їх у різних містах та країнах — і зберігала без програвача, просто вірячи, що «колись буде». Програвач їй подарували на день народження подруга з чоловіком. Тепер він грає щоразу, коли є електрика.
У колекції — Beatles, яких любить тато, Елтон Джон і... кобза. Вокально-інструментальний ансамбль «Кобза» дістався Насті від дідуся. «Там така інша українська — просто капець», — каже вона з теплою посмішкою. Музика з цих платівок, за її словами, надихає під час складання диджейських сетів — вона «тире» з класики і переосмислює її.
Кухня: кола зранку, 10 яєць про запас і мамина нутелла
Холодильник Анастасії відображає реалії воєнного часу. У ньому завжди є кола зеро (без цього напою Настя, за її власним визнанням, не може прокинутись зранку), варені яйця — зварені одразу десятком, поки є струм, — гречка, курятина і сир. А ще — баночка домашньої нутелли від мами: горіхи, какао та мед.
На кухні помітна ще одна деталь — десятки чисто вимитих скляних банок різних форм та розмірів. Настя збирає їх навіть у гостей: «Можна цю баночку заберу?». Все для того, щоб знайти ідеальну форму для свічок власного бренду Sol. Готуючи свічки при свічках — тобто без електрики — вона вважає це «сексуально».
Тут же є чайна поличка з матчою, матчою з колагеном і какао з грибами — усе тестується для бренду.
Гардероб — фетиш на взуття та все, «чого немає в більшості»
Гардеробна кімната — мрія, яка здійснилась в орендованій квартирі. Тут зберігаються десятки пар туфель (переважно Zara та Aminadi), близько 40 пар джинсів, піджаки від українського бренду Claude та Estro, сукні, зокрема з проєкту. Більшість речей — від українських дизайнерів.
Улюблена річ — розтягнутий худі Balenciaga, якому вже три роки і який, як не дивно, досі тримає форму і зберігає напис після всіх прань.
Стікери на стінах, психолог і мрія стати кращою до 35
По всій квартирі — паперові стікери з англійськими словами. П'ять років Настя «намагається» вивчити мову, і ця система, схоже, повільно, але таки дає результат — кілька слів вона вже зняла зі стін як засвоєні. В офісній кімнаті лежать блокноти — один з психологом, інший для планування, і ще один для занотовування англійських слів. На полицях — книги з психології.
«Хочу прокачатися і до 35 років стати... вау», — сміється вона.
Щодня — 20 хвилин йоги, навіть якщо нема часу на повноцінне заняття. Зранку — прогулянка з собакою в парку. Увечері — знову парк. І коли є вікно між усіма справами — вечеря з друзями, накритий стіл, запечена риба і м'ясо, батат. Так виглядає звичайний день Анастасії Половинкіної — у квартирі без стабільного світла, але з дуже стабільним відчуттям дому.
