Анастасія Пустовіт — про депресію, психіатричну клініку і роль у Тихій Наві
Серіал «Тиха Нава» ще не встиг вийти в повний прокат, а соціальні мережі вже вибухнули обговореннями. Особливо — образу Кіри у виконанні Анастасії Пустовіт. Глядачі писали одне й те саме: вона не грає, вона живе.
Сама акторка каже, що Кіра — її найчесніша робота за останні роки. Не тому що легша, а тому що внутрішніша.
«Я намагалася максимально зберігати всередині, менше оцінювати, менше показувати — просто бути», — пояснює вона.
Для образу коханки мера Пустовіт готувалася місяцями: косметолог, тренер, масажі, постійне тонування волосся. Витрати — з власної кишені, як інвестиція в себе. «Я розуміла: ця роль приведе інші ролі. Вже не дівчинки-підлітки, а жінки».
Вигорання до нитки
За лаштунками гучного успіху — важка особиста історія. Два роки тому Пустовіт паралельно знімалася і займалася волонтерством у восьми підрозділах: FPV-дрони, реплі, комплектуючі, екскаватор для рову. Усе — власним коштом і власними руками. Жодної копійки з цього вона не брала.
«Я жила думкою "ще два-три тижні — і відпочину". Так минули два роки», — каже вона.
Психіка не витримала. З'явилася байдужість до смертей — страшний симптом, який сама Пустовіт назвала дзвіночком. Потім прийшла нездатність учити текст на репетиціях. Потім — відчуття, що вона більше не акторка. Потім — ранкові істерики.
Психотерапевт, до якого вона прийшла ще до нервового зриву, сказав чітко: «Я мушу вас сповістити — ви вже маєте депресію».
«Я думала, яким способом це зробити»
Те, що сталося далі, Пустовіт розповідає без пауз і без сльозливих інтонацій — просто як факт, який важливо озвучити вголос.
Коли вона прийшла на чергову сесію і розповіла це психотерапевту, той дав номер психіатра. Без зволікань.
Психіатр запропонувала стаціонар. Пустовіт злякалася — не лікарні, а того, що люди подумають. «Ви боїтеся виглядати слабкою, — сказала лікарка. — Але ви можете просто не вижити».
Цього вистачило. Актриса зателефонувала батькам, поїхала до них і лягла в клініку.
Десять днів сну і груп із військовими
Перші десять днів — тільки сон. Вранці й удень. Потім їжа. Потім розмови.
«Я знайшла там групку військових і тусила з ними від ранку до вечора», — усміхається вона.
Антидепресанти пила півроку, потім успішно зійшла. Психотерапія триває досі.
Вона наголошує: демонізація психіатричних лікарень — пострадянське кліше, яке вбиває людей. Особливо зараз, коли, за оцінками фахівців, на ті чи інші депресивні розлади страждає половина дорослого населення України.
Гонорари, кордон і Netflix
Окрема тема — різниця між українським і закордонним кінопроцесом. Пустовіт знімається в Польщі й Литві, бере участь у франко-американсько-українській копродукції. Відповідь на питання про гонорари — коротка і красномовна: «У чотири рази більше, ніж в Україні».
Але справа не лише в грошах. На Netflix є інтимний координатор, підписаний документ про межі акторки, не більше десяти годин на майданчику на день.
Анастасія Пустовіт
«Це дає режисеру час попрацювати з актором. А це поглиблює проект», — пояснює вона.
В Україні — інакше. Хоча Пустовіт додає: з огляду на війну порівнювати некоректно. «Хай краще гроші йдуть на військо, якщо продукт хороший».
Чотири роки порізно
Її коханий пішов на фронт із перших днів повномасштабного вторгнення. Чотири роки разом — і чотири роки фактично нарізно. Жодних спільних свят, переїздів, буденних дрібниць.
«Я не витримувала, потім знову витримувала, потім знову ні. Качелі були дуже складні», — каже вона. Що тримає? Діалог. «Перша людина, яка дізнається про все в моєму житті, — це він. Про перемоги, кризи, злості. Все».
Про плани Пустовіт говорить без пафосу: хоче сім'ю, дітей, самореалізацію. «Попри все, що відбувається, — я розумію: і це ми вигребемо».
