Михайло Діанов про одруження, роботу в поліції та відмову від інвалідності
Діанов також пояснив, чому не довіряє психотерапевтам, назвав політику «найбруднішою справою на планеті» і поділився планами на майбутнє.
Як Михайло Діанов познайомився з майбутньою дружиною
Знайомство Михайла Діанова з Мирославою сталося в тернопільському «Обленерго», куди він звернувся для оформлення документів на підключення електрики до земельної ділянки.
«Мирослава стоїть у мене ззаду за спиною, розмовляє, я не бачу, хто стоїть. Я кажу: "Та от всі з обручками". Я чую ззаді, вона каже: "А я без обручки". Я хопа тако обертаюся і чесне слово — тако з ніг до голови оцінив. І перше, що я їй сказав: "Ідемо тоді в кіно"», — згадує Діанов.
На той момент чоловік взагалі не планував одружуватися.
Але через кілька місяців зрозумів, що «на одному жити не хочеться, особливо після отих всіх пережитих речей».
Швидке одруження після півтора місяця знайомства
Пропозицію Мирославі Діанов зробив уже через півтора місяця знайомства — у грудні 2024 року. Одружилися вони 5 липня 2025 року.
«Нам по 45 років. Я вже зробив пропозицію. Ще пів року ми були разом, нічого не помінялося, стало тільки краще. Пішли, занесли заяву і одружились. Я впевнений, що це моя людина на 100%», — пояснює свою рішучість Діанов.
На відміну від попереднього шлюбу, де він зізнається у власній залежності, тепер ситуація інша: «Залежності вже точно немає. У мене немає математичного розрахунку на Мирославу. Я її кохаю. Вона добра, хороша людина».
Чому Діанов не довіряє психотерапевтам після полону
Михайло Діанов категорично відмовляється звертатися до психотерапевтів, вважаючи, що допомогти людині після полону може лише той, хто сам пройшов через це випробування.
За його словами, людина після полону агресивно сприймає поради тих, хто не має подібного досвіду: «Він з агресією ці слова говорить: "Ти там був?" "Ні, не був". Ну то що, чим ти мені допоможеш?»
Поради для родичів полонених
Діанов радить близьким людям тих, хто повернувся з полону, зосередитися на улюбленому хобі людини та проявити терпіння.
Самому полоненому Діанов рекомендує: «Не треба згадувати про полон, не треба згадувати про вчора, а треба думати про сьогодні і про завтра».
Відмова від інвалідності
Попри пошкодження руки, отримане в полоні, Діанов принципово відмовився оформлювати інвалідність.
«Якщо я визнаю інвалідність, то я стану інвалідом. У мене навіть по документам немає інвалідності. Я себе інвалідом не вважаю. А якщо я себе не вважаю інвалідом, значить я не інвалід», — пояснює свою позицію.
Діанов зізнається, що в найважчі моменти, коли рана постійно гноїлася, навіть думав про ампутацію: «У мене навіть було така думка — може відрубати її, піти, щоб ампутацію мені зробили, тому що вона гнила, гнила, гнила».
Ситуація кардинально покращилася після операції, яку оплатив Рінат Ахметов: «Зняли пластини. Пройшов курс антибіотиків місяці три повністю. І вона перестала гніти».
Робота в поліції з патрульними дронами
Зараз Діанов працює в Національній поліції України на цивільній посаді, займаючись реабілітацією ветеранів, зокрема колишніх військовополонених.
«У Тернопільській області, крім патрульних поліцейських, буде дуже багато літати поліцейських дронів. Як тільки ви чуєте звук над головою, ви можете спокійно бути впевнені, що біля вас поліцейський знаходиться», — розповідає про інноваційний проект.
За словами Діанова, цим проектом займатимуться саме травмовані ветерани: «Саме цим будуть займатися колишні військовополонені, які проходять реабілітацію. Травмовані, без кінцівок».
Дружба з Рінатом Ахметовим та відповідь критикам
Попри критику в ЗМІ, Діанов продовжує підтримувати дружні стосунки з олігархом Рінатом Ахметовим.
Він також захищає Ахметова від звинувачень: «Самий потужний волонтер — не волонтер, а саме більше допомоги ЗСУ від приватного лица це від нього. Він не оприлюднює. Не каже: "Це скарб". Він працює, допомагає».
На критику відповідає просто: «Ріната Ахметова можете порівнювати тільки з Рінатом Ахметовим, більше ні з ким. Це унікальна людина».
Життєві плани та мрії про музику
На найближчі п'ять років Діанов планує завершити будівництво будинку та розвинути власний бізнес. Довгострокова мета — працювати на себе та займатися улюбленою справою.
Музика залишається великою пристрастю екс-«азовця»: «Музика мені в голові постійно крутиться. Хочу бути кращим у музиці». Однак написання пісень він відкладає до перемоги: «Я не хочу писати пісні про війну. Хочеться писати про щось більш світле. А більш світле буде після нашої перемоги».
Діанов мріє про створення гурту, де він грав би на басу або барабанах:
Символічно, що через два роки Михайло Діанов хоче сказати собі: «Нарешті ти добудувався. Бізнес запущений. Україна виграла війну. Значить, ідемо на концерт на "Донбас Арену"».
