Зірка «Довгоносиків» Віктор Андрієнко про зради друзів, розлуку з сім'єю та клінічну смерть
66-річний актор вперше на інтерв’ю Славі Дьоміну детально розказав про п'ятирічну розлуку з родиною, зради найближчих друзів, досвід клінічної смерті та те, чому відмовився від звання народного артиста України.
Дитинство біля залізниці та рання самостійність
Віктор Андрієнко народився у Запоріжжі, де прожив біля залізничного вузла — це визначило його здатність спати будь-де та за будь-яких обставин. «Коли мені питають, чого я можу спати усюди, я пояснюю: я прожив біля вузла залізної дороги. Там не тільки їздуют потяги — там їх збирають всю ніч», — згадує актор.
Дитинство 60-х років минулого століття Андрієнко описує одним словом — щасливе.
«Щастя — це коли тобі не заважають, по голові не б'ють і ти можеш вийти, збирати жолуді, дивитися жуків, і ніхто тебе не смикає», — розповідає він.
У 17 років майбутній актор продемонстрував принциповість, яка стала рисою його характеру на все життя. Після конфлікту з директором школи, який сказав, що якщо йому не подобається навчання, то може піти, Андрієнко відповів: «Добре, завтра ви мене не побачите».
Творчий шлях: від театру до телебачення
У драмгурток Андрієнко потрапив у 10 років, і це визначило його долю.
«Мене відразу захопило. Спочатку була друга роль, а потім сказали: будеш головну грати», — розповідає він.
Кожен Новий рік протягом кількох років юний актор працював по дві-три вистави на день для дітей різних районів міста. При цьому йому не платили грошей — лише годували та давали невеликі подарунки.
Серйозні проблеми із зором, спричинені неправильним лікуванням у дитинстві, вплинули на вибір майбутньої професії.
Нещодавно, за два місяці до інтерв'ю, актор зробив операцію з заміни кришталика і тепер бачить без окулярів.
«Я не розумів, що це класно. Скільки років ходив у лінзах», — зізнається він.
«Шоу Довгоносиків» — створення телевізійної легенди
Створення «Шоу Довгоносиків» сталося органічно — команда з трьох чоловіків об'єднала свої таланти.
«Валентин Полунєв знайшов гроші, у Віктора Приходька була ідея, він був режисером. Я працював перед камерою. Ми були командою», — згадує Андрієнко.
Актор підкреслює, що в них не було поділу на «геніїв» та «дурачків».
Цікаво, що на початку Андрієнко навіть не думав про гроші.
«Мені настільки подобалося працювати, що я сказав: можете не платити. У мене була своя студія, я нормально заробляв як директор анімаційної студії», — зізнається актор.
Перший заробіток від проєкту ділили порівну на трьох, хоча Андрієнко привів спонсора.
«Чесно поділили на трьох, бо без Приходька і Полунєва цього шоу не було б», — каже він.
Особисте життя: кохання з першого погляду
У 22 роки в театрі Андрієнко познайомився з балериною Анею. Їхнє знайомство було стрімким — на наступний день після першої зустрічі актор прийшов просити її руки.
«Я прийшов до її мами і сказав, що пропоную бути вашим чоловіком. Вона була в шоці», — згадує Андрієнко.
На питання про романтичність актор відповідає: «Запитайте не мене, а тих, хто зі мною живе».
Особливо зворушливо звучить його розповідь про перші місяці стосунків: «Ми йшли з театру до шостої ранку. Я їй сонети Шекспіра читав, поки не довів додому до Політеху».
Сімейна криза: п'ять років розлуки
Найболючішою темою інтерв'ю стала розповідь про п'ятирічну розлуку з родиною. «Коли прийшов додому втомлений після роботи, а на мене відкрили лементу... Я постояв і пішов. Просто пішов», — розповідає актор.
Андрієнко підкреслює, що це не була звичайна сварка.
Через п'ять років Андрієнко сам зателефонував дружині: «Досить дуріти. Давайте купимо квартиру, переїдемо і почнемо знову жити разом». Актор не подавав на розлучення і навіть не думав про це.
Зараз подружжя живе разом.
Виховання сина та батьківські помилки
Свій підхід до виховання сина Андрієнко описує просто: «Я йому не заважав. Навіть у поганих виборах не заважав». Актор вважає, що людина повинна сама приймати рішення і нести за них відповідальність.
Андрієнко відверто визнає свої батьківські помилки: «Дуже шкодую, що тоді пішов, коли треба було приділяти більше уваги сину». Утім, детально розвивати цю тему актор не хоче: «Це сталося. Досвід є досвід».
Зради друзів та життєві уроки
Одну з найболючіших зрад Андрієнко пережив від близького друга, якого вивів «з нічого» до успіху.
«Людина прийшла пішки на кіностудію, а через кілька років уїхала на білому Мерседесі», — згадує актор.
Особливо боляче було почути від цієї людини: «Ти ніхто, ти ноль і без носа не цікавий». Андрієнко відповів: «До того, як я одягнув ніс, я зробив вісім театрів і працював у різних театрах».
Попри біль, актор не ненавидить тих, хто його зрадив. «Я продовжую щиро бажати їм здоров'я, вітаю з днем народження. Я їм дуже вдячний — дякую за урок», — каже Андрієнко.
Цікаво його спостереження: «Той, хто кидає Андрієнка, щастя не отримує. У всіх, хто мене зрадив, були проблеми зі здоров'ям чи життям».
Клінічна смерть у 22 роки
У 22 роки Андрієнко пережив клінічну смерть. Причиною стало нервове виснаження після конфлікту у театральному інституті. «Мене довели. Коли мій викладач, якому я чотири роки все розповідав, раптом сказав: 'Хто ти такий? Ти навіть не комсомолець'», — згадує актор.
«Я просто закрив очі і полетів. Настільки просто — навіщо вішатися чи топитися? Можна закрити очі і все», — розповідає Андрієнко про свій досвід.
Повернутися до життя йому допомогла думка про батьків: «Я згадав про них і зрозумів, як їм буде боляче. Мені стало так легко, я став щасливим. Але треба було повертатися».
Фінансове становище та відмова від звань
Зараз Андрієнко отримує пенсію близько 3-4 тисяч гривень через втрачені документи про високі доходи у 90-ті роки.
Основні доходи зараз — це робота над мультфільмами та епізодичні вистави. На питання про середній заробіток Андрієнко відповідає: «Не скажу. Для когось це небагато, а комусь би цієї пенсії не вистачило навіть на комунальні послуги».
«Я вважав, що є багато акторів по Україні, яким за 70, і вони стоять у черзі на це звання. Давайте чесно — є написано, що треба чекати шість років між званнями», — пояснює своє рішення Андрієнко.
Погляди на життя та майбутнє
Андрієнко категорично відмовляється від політичної кар'єри: «Якби був кар'єристом, сидів би у Верховній Раді. Я навіть від зірки на алеї зірок відмовився».
Актор вважає, що політикою займається і так: «Те, що я роблю, спілкуючись з дітьми, підтримуючи їх — це теж політика. Особливо незрячих дітей, яких мало хто підтримує».
У свої 65 років Андрієнко підтримує відмінну фізичну форму. Щоранку він робить зарядку протягом години-півтори, обов'язково стоїть у планці сім хвилин перед кожним виступом.
«У мене є китайські дихальні вправи, які роблю вже багато років. 150 повторень щодня», — розповідає актор.
