Відверта розмова з донькою Ірини Фаріон. «Її досі боїяться, навіть мертвої»
Інтерв'ю записане для YouTube-каналу «Ісландія».
«Вона ж виклика́ла таксі, то мала б мати телефон»
Софія Особа пригадує день вбивства матері — тодішню політикиню та мовознавицю Ірину Фаріон вбили біля власного будинку на Львівщині.
Вбивство мовознавиці було зухвалим — серед білого дня, коли поруч на майданчику гралися діти. За словами доньки, обвинувачений Віталій Зінченко поводиться в суді зухвало й не відчуває провини.
«Він дуже любить до себе увагу і переконаний у своїй правоті. Навіть не збирається захищатися. Коли його питають, чи даватиме свідчення про свою невинуватість — відмовляється», — зазначає Софія.
«Це було жахливе цькування»
За кілька місяців до вбивства Ірину Фаріон звільнили з Львівської політехніки, де вона працювала викладачкою.
«Я дізналася про її звільнення з Telegram-каналу. Телефоную їй, вона не відповідає. Бачу наказ — без жодної печатки, без підпису. Пишу повідомлення: "Мамо, це правда?" Вона відповідає: "Так, але все буде добре"», — розповідає Софія.
Це звільнення Фаріон згодом оскаржила в суді та виграла справу. Проте кампанія цькування тривала.
«Хто її цькував, можливо, причетний до вбивства»
Після трагедії керівництво Львівської політехніки не виявило належної поваги до загиблої, вважає Софія.
«Я хочу, щоб ті, хто її цькував, були покарані. Можливо, вони причетні до її вбивства», — каже донька.
За її словами, ректор університету досі не виніс на розгляд ученої ради петицію про присвоєння Ірині Фаріон звання Героя України, яка зібрала необхідні 25 тисяч голосів.
«Ректор боїться мертвої Ірини Фаріон досі», — підкреслює Софія.
«Її залишили свої думки на столі»
Софія показує невелику квартиру, де жила її мати — звичайне помешкання без жодних ознак статусу.
На столі Ірини Фаріон досі лежать її записи: «У цьому хитромудрому житті, як не крути, а треба пам'ятати, що нас ненавидять найбільше ті, кому ми заважаємо брехати».
Також лишились нотатки про плани на майбутнє — підготовка до лекцій, запис відео.
«Мама мала плани на життя. Так жила — ідеями, книжками, завжди працювала», — згадує Софія.
«Не 18-річна дитина, а дорослий хлопець»
Щодо версії про те, що 18-річного Віталія Зінченка, якого звинувачують у вбивстві, могли використати російські спецслужби, Софія має чітку позицію:
За її словами, Зінченко детально готувався до вбивства — читав книги про революційний терор, вивчав соціальні мережі Фаріон.
«Після мами втратила чоловіка на фронті»
Через неповні три місяці після вбивства матері Софія Особа отримала звістку про загибель чоловіка Василя на фронті.
«Коли Василя не стало, я теж була на морі. Тобто я на море приїхала 5 жовтня з дітьми. Василя вбили шостого. Навіть тема моря тут переплелась», — розповідає Софія.
Вона згадує, що саме Василь ніс хрест на похороні Ірини Фаріон, і в цьому теж бачить символізм.
«Тепер вони на небі мають нам показати, як ми маємо жити», — каже Софія.
«Що тримає мене? Діти»
Після втрати двох найближчих людей Софія знаходить сили жити далі заради дітей.
«Діти — це як два крила. Єва і Дмитрик дають силу робити, працювати заради них, бо я розумію, що я в них одна», — говорить жінка.
Найважчим для неї було повідомляти дітям про втрату бабусі, а потім і батька: «Час не лікує, але дає силу».
«Її спадок — у кожному серці»
На питання про головний спадок Ірини Фаріон, Софія відповідає, що кожен має самостійно визначити це для себе.
Вулицю поруч із Львівською політехнікою вже названо на честь Ірини Фаріон. Відкрили її 1 січня — у день народження Степана Бандери, що, на думку доньки, також символічно.
