Андрій Бєдняков без маски: «Втративши батьків, я зрозумів, що став дорослим»
Андрій Бєдняков — один із найпопулярніших телеведучих України, родом із Маріуполя. В розмові з Анатолієм Анатолічем, ведучий поділився рідкісними фотографіями зі свого дитинства, які до цього ніхто не бачив, та розповів історії, що вплинули на його становлення.
«Навіщо, синку, не витрачай гроші»
Бєдняков розповідає, що його дитинство пройшло в невеликій гостинці площею 12 квадратних метрів, де мешкала вся родина. Дорослий Андрій, вже маючи гроші та можливості, хотів купити матері нову квартиру чи зробити ремонт, але вона відмовлялась.
«Мій дім більше не існує»
Згадуючи Маріуполь свого дитинства, Андрій з теплотою говорить про Азовське море, яке він вважає найтеплішим і найріднішим. Будинок, де Бєдняков провів дитинство, повністю зруйнований внаслідок війни.
«Я взяв у мами таку штуку»
Важливим елементом виховання стала мама Андрія, медична сестра, яка допомагала всім, але сама ніколи нічого не просила.
«Мені дуже складно у когось щось попросити. З іншого боку, це, напевно, неправильно. Особливо в нашій професії... От у мене це від мами: я ні в кого нічого не прошу, хоча в мене просять постійно», — зізнається телеведучий.
«Різні історії з батьком»
Стосунки з батьком виявились однією з найболючіших тем для Андрія. Він відверто розповів про проблеми, пов'язані з алкоголем батька.
«Мені б хотілося цього телефонного дзвінка»
На запитання, коли він зрозумів, що став дорослим, Андрій відповідає без вагань: «Коли залишився без батьків, це точно».
Телеведучий дає пораду молоді цінувати батьків, поки вони живі:
«Я людина, яка втратила обох батьків і з мамою навіть не зміг попрощатися. Я розумію, що з батьками треба бути, щоб не було. Зараз я б молився, щоб мені о 5-й ранку прийшов би цей телефонний дзвінок від мами з простим запитанням: "Ти де?" От мені хочеться цього, а вже не можна, і ти не можеш нічого зробити».
Наприкінці розмови Андрій зізнається, що якби міг щось порадити собі маленькому, то це — «ще більше проводити час з батьками». Попри щільний робочий графік, він згадує, як їздив додому навіть на декілька годин, аби провести час із сім'єю.
