Шлях фотографа Саші Маслова. З Харкова до New York Times
Український фотограф Саша Маслов на каналі «Люди» поділився своєю історією від переїзду до США до створення проєкту, присвяченого героям російсько-української війни. Він розказав про нелегкий шлях до успіху, особливості роботи з відомими персонами та свої погляди на сучасну інформаційну реальність.
Між Харковом і Нью-Йорком. Як формувалася «подвійна ідентичність»
«Мій тато переїхав у штати, коли почалася горбачовська відлига та культурні обміни між Союзом і США», — розповідає Саша Маслов.
Батько Саші, будучи частиною Харківської школи фотографії, потрапив до США в 90-ті через виставку в Цинциннаті, місті-побратимі Харкова. Там йому запропонували роботу в рекламній агенції, і він залишився.
Саша виростав між двома світами — більшу частину дитинства провів у Харкові з мамою та бабусею, але літа часто проводив у США, де навіть ходив до школи.
Саме тоді, за його словами, почала формуватися його «ідентика» — здатність поєднувати різні світи та культури.
«Невербальні хайфайви». Як підкорити Нью-Йорк, де 20 тисяч конкурентів
У 22 роки Саша переїхав до Нью-Йорка, привізши свої речі на машині. Спочатку він жив у великому лофті з вісьмома сусідами — такими ж «мрійниками з амбіціями», які хотіли чогось досягти.
Фотограф розповідає, що в ті часи для пошуку роботи доводилося телефонувати редакторам, залишати портфоліо в офісах видань і сподіватися, що хтось його помітить.
«В Нью-Йорку за різними підрахунками близько 20 000 фотографів. Це досить велика кількість людей, з якими треба конкурувати», — пояснює Саша.
Своє перше завдання для New York Times він отримав завдяки наполегливості — прокинувся зранку, відправив мейл про доступність і потім знімав концерт мексиканської співачки Наталії Лафуркаде.
«Я завжди намагався зробити трішки більше і дати редакторам трішки більше, ніж те, що вони очікували. Ці маленькі невербальні хайфайви дуже важливі для того, щоб ти пробіжав наступну милю швидше», — розповідає фотограф.
«Кілька секунд з Ілоном Маском»: робота з відомими людьми
Саша Маслов створив чимало портретів знаменитостей для світових видань. Одна з найцікавіших історій пов'язана з Ілоном Маском.
За його словами, у нього було лише кілька секунд для зйомки, після чого Маска мали сфотографувати в студії, але охорона Ілона відмовилася від подальшої зйомки.
«Так і знімав. Це теж трапляється», — коментує Саша з розумінням особливостей своєї професії.
«Святі воїни» — фотопроєкт про українських героїв
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Саша Маслов повернувся в Україну. Спочатку він дізнався про початок війни в Нью-Йорку під час вечері з друзями.
Він одразу почав шукати квитки в Україну, дістався Львова, потім Києва і почав працювати над різними фотопроєктами.
Найвідомішим став проєкт «Святі», присвячений українським героям. Ідея народилася в перші тижні вторгнення, коли Саша побачив масштаби самопожертви людей.
«Концепція побудована саме на самопожертві, звідти і назва — "Святі"», — пояснює фотограф.
У книзі близько 120 портретів, серед яких — медики, військові, волонтери. Сім героїв книги вже загинули, один зник безвісти.
«Дуже часто фотографія починає жити своє життя після смерті людини і розказувати вже свою іншу історію», — зауважує Маслов, згадуючи портрет пілота Андрія Пількевича (позивний «Juice»), який трагічно загинув після зйомки.
«Завтра новий день» — життєве кредо в часи війни
Говорячи про свою філософію життя, Саша Маслов ділиться простою, але глибокою думкою:
«Завтра новий день — це значить, що завтра можна почати знову. Але при цьому я, звичайно, тримаю в голові те, що не для всіх буде новий день».
Він наголошує на важливості пам'ятати про тих, хто віддає життя за свободу й майбутнє України.
«Постійно треба розуміти і згадувати, що люди кладуть життя на те, щоб ми існували завтра», — підсумовує фотограф.
