Невідомі історії створення Вєрки Сердючки. Від мініатюр у Полтаві до стадіонів

Верка Сердючка — феномен української сцени, що став культурним явищем не лише в Україні, а й далеко за її межами. Але мало хто знає, як насправді починався шлях Андрія Данилка до слави ще в далеких 90-х.

В інтерв'ю для подкасту Василя Байдака артист розповів про зародження образу, перші виступи та перехід від розмовних мініатюр до музики.

Від шкільної сцени до перших успіхів

Першу реакцію публіки на свій артистичний талант Данилко відчув ще в піонерському таборі.

«Я завжди був художником, в акторство не ліз. Але коли дізнався, що для сценки потрібен доктор і вони беруть халат у медпункті, зголосився», — згадує артист.

Виступ викликав несподівану реакцію: діти почали бігати за ним з вигуками "Лікар, лікар!".

Серйозно Данилко зайнявся акторською майстерністю у театральній студії при режисері Анатолії Тригубі, випускнику Щукінського училища. Саме там він навчився створювати комічні образи, робити спостереження за реальними людьми, які згодом перетворювались на яскраві мініатюри.

Народження Вєрки Сердючки

Образ Сердючки з'явився майже випадково.

«Спочатку був номер «Провідниця», — розповідає Данилко. — Юбка була мамина в клітинку, а піджак ми в когось попросили прямо у провідників, він був такий, що на тобі, Боже, що мені не гоже».

Важливими деталями стали спеціальна нашивка-шеврон, палиця, яку артист зробив сам, і щільні колготки, щоб не було видно волосатих ніг.

Щодо грудей, то спочатку використовували просто светри, потім — презервативи з водою (які іноді лопались під час виступів), і лише згодом з'явились спеціальні поролонові вставки.

Від конкурсів до великих сцен

Перший великий успіх прийшов на конкурсі ЧИЗ у Харкові, де Данилко виступав з театром "Компот". "Коли ми виступили, у них був шок, бо публіка реагувала до такого ступеня, що вони не знали, що робити з нами", — згадує артист.

Після перемоги компанія "Приват-ТВ" запропонувала контракт. Саме тоді народилось ім'я "Верка Сердючка": «В одній з реклам для Приватбанку я ляпнув «Щоб я — Верка Сердючка». А так як її показували через кожні 5 хвилин, це ім'я вже знали всі».

Піратські касети та шалена популярність

Особливий феномен тих часів — піратські касети із записами виступів Сердючки, які продавались на ринках.

"Касета коштувала 600 купонів, коли інші артисти — по 200", — згадує Данилко.

Він сам був шокований, коли почув себе на вулиці: "Я їду і думаю: 600 купонів! А ті — 200. Сука, така несправедливість".

Одного разу артисту допомогли "вирішити питання" з піратством: "Бандити мені сказали: ми можемо це питання вирішити... Вони приїхали на Петрівку, взяли когось, спалили йому кіоск чи ні — не знаю, і сказали, що якщо десь заграє Сердючка-касета, буде погано".

Перехід до музики

Попри приголомшливий успіх гумористичних номерів, Данилко відчував, що настає час змін. "Я розумів, що настільки Сердючка стала зіркою, щоб бути зіркою — треба співати", — розповідає артист.

Перша пісня "Абрикоси" була записана ще у 90-х, але справжній музичний прорив стався з піснею "Гоп-гоп", яку він спонтанно придумав під час зйомок свого шоу "СВ-шоу" на каналі "1+1".

Кліп знімали нашвидкуруч, з мінімальним бюджетом, але він миттєво став хітом.

"Тоді я зрозумів, що Сердючка — це свадьба, щось таке дурне, веселе, як вертеп", — підсумовує Данилко своє відкриття, яке згодом привело його до неймовірного музичного успіху.

Від стадіонів до Євробачення

Говорячи про найбільший успіх, Данилко згадує виступи в Лужниках: "Два концерти підряд, зал забитий. Я навіть своїх знайомих не міг провести, просто їх не було куди поставити".

Цікаво, що схожі відчуття у артиста були лише двічі в житті: "У мене таке було тільки в два рази в житті. Я на цій сцені театру Гоголя кланяюсь... А мене ведуть прямо по потоку енергетичному. І другий раз на Євробаченні".

Сьогодні Андрій Данилко з ностальгією згадує ті часи, але не виключає повернення до гумористичного жанру: "В мене часом бувають такі припадки... Мені надо, щоб я був у хорошому настроєнні, в хорошому стані, щоб я міг нормально спати. Я не втратив відчуття смішного".

Повне інтерв'ю з Андрієм Данилком можна побачити на YouTube-каналі Василя Байдака.

Історія кохання Олександра Педана та його дружини Інни. "Я не підкаблучник, просто вона мудріша"

Настя Зухвала про фанфіки, еротичне читання та гумор поневолених народів росії