Економіка України втратила 28% ВВП, але демонструє стійкість — інтерв’ю з фінансовою юристкою

• Відновлення після економічного удару
• Інфляція та її причини
• Чи стоїть Україна на "військових рейках"
• Вплив військових витрат на економіку
• Роль міжнародної допомоги
• Золотовалютні резерви
• Програми підтримки вітчизняного виробника

Втрати та відновлення: економіка у цифрах

"Через війну, через втрату територій, особливо територій, на яких були заводи, які продукували велику частину ВВП, ми втратили 28% ВВП України", — зазначає Олеся Михайленко.

За її словами, у 2023 році економіка піднялася на 5% від попереднього року, а за 2024-й — ще на 3,5%. Проте відновлення сповільнюється, і прогноз на 2025 рік складає близько 3%.

Інфляційний тиск, звідки беруться зростаючі ціни

Після початку повномасштабного вторгнення інфляція сягнула більше 20%, особливо влітку 2022 року.

"Це відбувалося тому що НБУ довелось по суті надрукувати дуже багато грошей для того щоб профінансувати дуже великий дефіцит бюджету", — пояснює експертка.

Згодом завдяки правильній монетарній політиці НБУ інфляцію вдалося стишити до 7-8%, але зараз вона знову зростає. Серед основних причин:

• Подорожчання електроенергії через удари по інфраструктурі
• Зростання зарплат, що збільшує грошову масу
• Високі інфляційні очікування через невизначеність завершення війни.

"Військові рейки": що це означає для економіки

"Я просто думаю що люди собі уявляють військові рейки так, як вони бачили в фільмах про Другу світову війну: всіх забрали з робіт, перевели на заводи, і всі штампують танки", — говорить Михайленко.

Насправді ж, неможливо з ринкової економіки перейти на планову з хлібом по талонах. Для України "військові рейки" означають:

• Спрямування всіх внутрішніх податкових надходжень на військові потреби
• Фінансування соціальних видатків за рахунок міжнародних партнерів
• Збільшення військового бюджету до майже половини загального бюджету країни
• Пріоритет фінансування військових видатків в усіх державних органах.

Як військові витрати впливають на економіку

"За різними оцінками від півмільйона до мільйона людей перебуває на службі в ЗСУ", — зазначає Олеся. Ці люди отримують зарплати від 20 до 100 тисяч гривень залежно від місця служби.

Ці гроші створюють циркуляцію в економіці:

• Військові та їхні сім'ї витрачають кошти на товари й послуги
• Працівники оборонних підприємств отримують зарплати, які також витрачають всередині країни
• З цих витрат стягуються податки, які знову повертаються у військовий бюджет

"За рахунок того що економіка дуже добре працює, частина грошей, які нам дають донори, по факту понад 20% перенаправляється потім в військовий бюджет", — підкреслює експертка.

Міжнародна допомога = життєвий ресурс

"18 млрд доларів з початку повномасштабного вторгнення — різні гранти і кредити, які нам надали країни ЄС, США, Японія, Канада, G7", — розповідає Михайленко.

Без цієї фінансової підтримки, за її словами, Україні довелося б "урізати і військові видатки, і жахливо урізати соціальні видатки". Це означало б майже нульові пенсії та значно нижчі зарплати військовослужбовцям.

"Можна по-різному ставитися до наших іноземних партнерів і справедливо звинувачувати їх в недостатній допомозі, але без їхньої фінансової підтримки нам би зараз жилось зовсім по-іншому", — наголошує експертка.

Золотовалютні резерви — стабільний запас

Олеся Михайленко зазначає, що золотовалютні резерви України перебувають "в хорошому стані, можливо одному з найкращих за всю історію України". За її даними, вони складають близько 40 мільярдів доларів, чого вистачить на п'ять місяців торговельного балансу.

"Хороший стан міжнародних резервів — це якщо вони можуть покрити торговий баланс на три місяці зовнішньої торгівлі", — пояснює вона, додаючи, що наші резерви на 40% вищі від необхідного мінімуму.

Національний кешбек та "Зроблено в Україні": підтримка свого виробника

Говорячи про програми підтримки українського виробника, Михайленко зазначає, що для оцінки ефективності Національного кешбеку "потрібно більше ніж три місяці".

"Якщо ця програма виробить в людей звичку, людина зрозуміє: я можу купити сир, який вироблений в Пирятині, і він буде такий же смачний, як сир, який вироблений в Польщі, значить я куплю сир, який вироблений в Пирятині і буду надалі його купувати", — пояснює експертка мету програми.

Обидві програми — "Національний кешбек" та "Зроблено в Україні" — спрямовані на те, щоб "підтримати свого виробника, залишити гроші тут в Україні і витратити їх також в Україні".

Михайло Федоров про технологічний фронт України — 90% цілей на полі бою вражають дрони

Острів, який змінив хід війни. Клаптик землі з великою історією в об'єктиві Дмитра Комарова