Ми повернулися до права сильного. Богдан Кротевич про війну, лідерство та майбутнє України

Кротевич, який пройшов полон, бойові дії та керівні посади у війську, ділиться як особистим досвідом, так і стратегічним баченням ситуації на фронті та у міжнародній політиці в інтерв’ю BIHUS Info.

"Іди генерал сам там повоюй". Про проблеми військового керівництва

Кротевич відверто говорить про системні проблеми в управлінні військами. За його словами, найбільшою помилкою військово-політичного керівництва є відсутність роботи над помилками: "У нас досі знаходяться на керівних посадах генерали, які повинні сидіти в тюрмах."

Він наголошує на відсутності стратегічного планування та належної системи управління.

"В нас система не працює. Вона не побудована. В нас немає чітко розуміння, що оцей напрямок тримає одна структура, оцей напрямок – інша. У нас всі займаються всіма справами."

Особливо гостро Кротевич критикує ситуації, коли накази командування не відповідають реаліям сучасної війни: "Не існує взводного опорного пункту зараз на жодній лінії оборони. Існують батальйонні райони оборони, в яких існують позиції... це нори, в яких просто перебуває особовий склад."

Трамп, Європа та міжнародна політика: "Мені подобається зараз позиція Трампа"

Всупереч поширеній думці, Кротевич позитивно оцінює нинішню міжнародну ситуацію, навіть з урахуванням скорочення американської допомоги: "Мені абсолютно подобається зараз позиція Трампа. На жаль, в нас в Україні так сталося, що поки тебе не заженуть в кут, ти не почнеш думати."

Кротевич вважає, що саме тиск з боку США змусив Європу та Україну активізуватися: "Зараз Європа почала прокидатися, зараз Британія почала прокидатись, зараз Україна почала шевелитись. Нарешті, мені це подобається."

Він проводить паралель із ситуацією розвитку українських дронів: "Коли перестали в 23-му році зменшили поставки боєприпасів артилерійських... президент Зеленський наказав збільшити увагу на розробку FPV дронів. Зараз, якщо брати дрони-камікадзе і взагалі ситуацію з безпілотними літальними апаратами, то краще України, мабуть, у всесвіті немає."

"Українці хочуть змін, але нічого не хочуть про це робити"

Одною з найгостріших проблем Кротевич вважає страх військових доповідати про помилки командування. Він наводить приклад ситуації в Кринках, де була провалена операція: "Про Кринки ніхто не дав свідчення. Ніхто з них, навіть з тих знайомих, які мені це все розповідали, які були учасниками... вони не дали свідчення."

"В них друзі загинули, в них загинули побратими, в них загинули рідні люди, і вони нічого з цим не роблять. Їм це нормально. Я таких людей зневажаю," – емоційно заявляє Кротевич.

Про дипломатію та зовнішню політику

За оцінкою Кротевича, президент Зеленський "дипломатію міжнародну витягнув, прям молодець," в той час, як "Міністерство зовнішніх справ абсолютно програло."

Він критикує відсутність послідовної роботи з ключовими союзниками:

"Коли ти на когось ставиш ставку, як на Сполучені Штати як найближчого союзника, треба мати план Б. Другий після Сполучених Штатів, як я вважаю особисто, ідуть Велика Британія і Польща, але якщо ви подивитесь, в нас посла в Великій Британії не було більше півроку."

Що після війни "Найстрашніше для мене – це те, що зараз всі просто повально підуть в політику"

Роздумуючи про можливе перемир'я, Кротевич висловлює побоювання щодо політичного майбутнього країни: "Саме страшне для мене – це те, що зараз всі просто повально підуть в політику. Для населення, для цивільної людини, авторитет військового впаде отак от одразу."

Він стурбований можливим протистоянням між військовими в політиці: "Десь промількує, коли військові починають гавніти військових: хто більше воював, у кого більше, хто більше вбив, хто там сидів далеко, хто близько... і все доходить до того, що якщо ти не помер, ти не воював."

Особисте: полон, втрати та зміни

Розповідаючи про свій досвід в полоні, Кротевич говорить:

"В полоні завжди було тихо. Я ж там ні з ким не розмовляв чотири місяці в одиночній камері. Було думок настільки багато, що я думав, мабуть, про все."

На питання про те, коли востаннє плакав, він згадує втрату друзів: "Востаннє я плакав, коли загинув мій друг – це Харків Андрій, Зиньс, Секира. Він загинув в Маріуполі. І я, коли дізнався, в мене просто полились сльози."

Майбутнє України — "Дестабілізація противників"

Говорячи про свої плани після служби в Азові, Кротевич зазначає: "Я буду пов'язаний з військовою сферою, це максимум, поки що що я можу сказати. Але моє серце лишається в будь-якому разі з Азовом."

Щодо особистого майбутнього після війни, Кротевич чітко визначив свою мету: "Для мене нічого абсолютно не зміниться, особливо зараз, коли я звільнюся. В мене є такий напрямок роботи, який я хочу виконувати. І в мене основна мета – це дестабілізація противників України."

Інтерв'ю Богдана Кротевича показує погляд на війну очима досвідченого військового, який поєднує практичний досвід зі стратегічним мисленням.

Він безкомпромісно говорить про проблеми військового керівництва, водночас розділяючи оптимізм щодо мобілізації сил України та її союзників під тиском нових геополітичних реалій. Головний посил Кротевича – необхідність чесного визнання помилок, системних реформ у військовому керівництві та стратегічне мислення на десятиліття вперед. Головний посил Кротевича – необхідність чесного визнання помилок, системних реформ у військовому керівництві та стратегічне мислення на десятиліття вперед.

Інфоциганство, корупція та безкарність у владі — погляд військовослужбовця