Материнство на війні. Переможниця "МастерШефу" Ліза Глінська відверто про народження двійні
В інтерв'ю для YouTube-каналу Аліни Доротюк зірка відверто розповіла про складну вагітність, пологи під час повітряних тривог та адаптацію до материнства.
1/12 Безпека понад усе: чому Ліза Глінська переїхала в будинок під Києвом
Ліза Глінська, відома українська кондитерка та переможниця МастерШефу, запросила знімальну групу до орендованого будинку під Києвом, де зараз мешкає з родиною. Вона розповіла, що переїхала з квартири до будинку через міркування безпеки під час війни, особливо після народження дітей. У будинку є підвал, куди можна спуститися під час тривоги, що для Лізи є надзвичайно важливим після народження доньок.
"Коли я була одна, мені було не так страшно, а вже коли діти – ти вже хочеш, щоб було безпечніше", – зізнається кондитерка.
Чоловік Максим подбав про автономне забезпечення: є станція, що забезпечує світло постійно, навіть коли його вимикають у мережі. За словами Лізи, це її "маленький світ для мене, дівчат і моєї родини". Вона зазначає, що двокімнатна квартира стала затісною для родини, яка тепер складається з Лізи, чоловіка, трьох котів, мами, няні та двох новонароджених доньок.
2/12 Два тести і щаслива новина: як Ліза дізналася про вагітність двійнею
Ліза дізналася про вагітність у квітні 2023 року, за місяць після того, як давала інтерв'ю Аліні Доротюк.
Рисочка була розмита, тож Ліза зробила ще два тести й здала аналізи, перш ніж повідомити чоловікові.
"Я не хотіла казати чоловікові, не хотіла марних надій – от вже є, а потім немає", – пояснює кондитерка.
Про те, що це буде двійня, пара дізналася вже на першому УЗД. Лікарі тоді запропонували Лізі через її вік "прибрати" одну дитину, мотивуючи, що так краще доносити вагітність.
"Я сказала, що буду лежати скільки буде потрібно", – згадує Ліза своє рішення зберегти обох дітей.
Вона поділилася, що в медичній практиці є застереження щодо вагітностей двійнею для жінок віком 35+, але Ліза була непохитна у своєму бажанні народити обох дівчаток.
3/12 Випробування з перших тижнів: кровотечі та госпіталізації
Вагітність виявилася непростою для Лізи – вона порівнює її з попереднім досвідом у 23 роки.
"У 23 роки в мене був токсикоз, і це все, що мене турбувало. А зараз, у 40, на 10-му тижні вагітності в мене почалася кровотеча", – ділиться Ліза.
Їй довелося лягти в перший пологовий будинок, бо одна дитина була прикріплена трохи вище, інша – нижче, що створювало тиск на шийку матки.
"Я полежала в пологовому, все стабілізувалося, я приїхала додому, але через тиждень ситуація повторилася – я лежала і раптом відчула, що я в калюжі", – згадує кондитерка.
Сильна кровотеча налякала Лізу, вона думала, що втратить дітей, але лікарі змогли зупинити кровотечу. За її словами, протягом травня вона лежала в пологовому будинку майже щотижня. На щастя, стан стабілізувався до 18-20 тижня, і літо для Лізи було відносно комфортним.
4/12 Боротьба з прееклампсією: коли тиск 180/105 став реальністю
З початком осені у Лізи почалися набряки та проблеми з тиском – стан, відомий як прееклампсія.
"З 2-3 вересня я знову лягла в пологовий через набряки, білок у сечі та високий тиск", – розповідає кондитерка.
Прееклампсія становила загрозу для розвитку дітей, оскільки плацента не могла повноцінно забезпечувати їх поживними речовинами.
"Коли в тебе високий тиск і набряки, дитина перестає рости й не отримує через плаценту всі ті поживні речовини", – пояснює Ліза.
За її словами, єдиним вирішенням цього стану є народження дитини, бо немає ліків, які б повністю вилікували прееклампсію. Кондитерка зізнається, що її тиск іноді сягав 180/105, що було для неї шоком.
Лікарі змогли дотягнути вагітність до 35 тижнів, коли діти вже важили приблизно по 2 кг, але останні два тижні вони не росли.
5/12 Передчасні пологи: кесарів розтин і перші хвилини в реанімації
Народжувати Лізі довелося шляхом кесаревого розтину 4 листопада 2023 року, на місяць раніше запланованого терміну.
"Я мала народити 11 грудня, а народила 4 листопада", – каже кондитерка.
Перед пологами її перевели до реанімації на два дні через тяжкий стан. Дівчатка після народження також потрапили до реанімації через проблеми з диханням.
"Коли я їх побачила вже в реанімації, це був жах – усюди були проводки, крапельниці, датчики... Це було дуже важко бачити", – ділиться емоціями Ліза.
Вона розповідає, що очікування пологів дуже відрізнялося від реальності.
"Я надивилася кучу відео, де тобі дістають дитинку, кладуть на груди, і ти носом торкаєшся малюка. Я навіть не знала, як вони вдвох тут ляжуть, чи вистачить їм місця", – згадує кондитерка свої фантазії.
Насправді ж дівчаток одразу забрали в кювези, і Ліза бачила їх лише мигцем, коли їх проносили в тканині.
6/12 Народження під музику Пивоварова: як проходили партнерські пологи
Пологи відбувалися під акомпанемент музики гурту "Пивоваров".
"Вони нас спитали: ви не проти музики? Ми сказали: клас, це супер! Я ніби на концерті лежала, мені було дуже комфортно", – з усмішкою згадує Ліза.
Операція тривала годину й двадцять хвилин, але кондитерці здавалося, що пройшло лише хвилин 20. Чоловік Максим був присутній на кесаревому розтині, сидів поруч із Лізою за ширмою. Побачити новонароджених доньок кондитерка змогла лише ввечері, коли чоловік знайшов їй крісло й відвіз до реанімації.
"Він кожні три години ходив до дівчаток, знімав відео й фото і приходив показувати мені", – із вдячністю згадує Ліза.
У реанімації вона змогла лише торкнутися ніжок і ручок малюків, бо дівчатка були оточені медичною апаратурою. Ліза зізнається, що в цей момент у неї ще не виникло повного усвідомлення материнства.
7/12 Повітряні тривоги в пологовому: спуски в укриття з новонародженими
Під час перебування в пологовому будинку Лізі доводилося спускатися в укриття під час повітряних тривог.
"Це було саме складне – тривоги ж у нас завжди більше вночі. Ти і так не спиш, ти так трохи провалилася в сон – і тривога", – згадує кондитерка.
Особливо важко було через набряки: "Якщо я горизонтально лежу, то набряки не такі. Якщо я посиділа, то ноги, здається, зараз розірвуться". Ліза розповідає, що часом доводилося сидіти в коридорі з 2 до 4 ночі, разом з іншими вагітними. Після народження дівчаток їй також доводилося спускатися з ними в укриття, що було ще складніше. Ліза опублікувала фото з укриття пологового будинку, щоб заспокоїти рідних.
"Я просто знімала більше для себе, в мене є група сімейна, де ми всі. І я просто, коли тривога, зніму, що все добре, я тут лежу, я тут сиджу", – пояснює вона.
Кондитерка зізнається, що за час перебування в пологовому будинку вона лежала на кожному поверсі й могла б вже "водити екскурсії".
8/12 Естафета з молоком і боротьба з депресією: перші тижні материнства
Перші тижні після повернення додому були непростими, але Ліза мала підтримку.
"Я ссіджувала молоко, чоловік бігав носив його дівчаткам у реанімацію. У нас була естафета", – розповідає вона.
Кондитерка зізнається, що не одразу відчула, що це її діти. "Я дуже довго відчувала, що я ніби на роботі, я – няня, тобто роблю машинально якісь дії. А що це саме моє – це тільки зараз почало приходити", – зізнається Ліза. Вона розмірковує про післяпологову депресію, яку пов'язує з втомою та зміною зовнішності.
Утім, в її випадку депресії вдалося уникнути. "За два дні до пологів я була 80 кг, а на другий день після пологів всі набряки пішли, майже вся рідина вийшла, і я ніби така сама, як до пологів", – ділиться вона.
9/12 Система підтримки: як няні та мама допомагають з догляданням за двійнею
Ліза розповідає, що для догляду за двійнею їй допомагають няні та мама.
"У мене є мама і в мене є няня", – каже вона з вдячністю.
За словами кондитерки, з двійнею неможливо без режиму: "Годуємось ми о 3, о 6, о 9, о 12, з повною трьохгодинною перервою. Якщо не буде режиму, це дуже важко". Ліза шукала нянь заздалегідь ще влітку, через знайомих.
"Я підбирала нянь, які працювали з двійнями, але коли стикнулися вже конкретно, то виявилося, що няні, яких я обрала, працювали з дітками, яким вже було півтора роки або три-шість місяців", – пояснює вона.
Лізі потрібна була допомога з зовсім маленькими дітьми. Зрештою вона знайшла двох чудових помічниць – одна з медичною освітою, інша працювала в пренатальному центрі.
"Няня дуже швидко перевдягає, розуміється в усіх нюансах догляду за новонародженими", – хвалиться Ліза.
Середня вартість послуг няні, за словами кондитерки, становить 2500 гривень за добу.
10/12 Чоловік і син: як чоловік-бізнесмен і пасинок допомагають з малюками
Чоловік Лізи, Максим, активно долучається до догляду за дітьми.
"Він повністю все допомагає. І перше, коли ми ще були в реанімації, він був перший, хто і погодував, і потримав, і покупав – все-все він робить", – з теплотою розповідає Ліза.
У Максима вже є досвід батьківства – від першого шлюбу у нього 12-річний син, який тепер має двох сестричок. "Він так зрадів, коли ми йому сказали, що буде двійня. Він дуже хотів, щоб була дівчинка", – згадує Ліза реакцію пасинка. Хлопчик, за її словами, навіть намагається заспокоювати дорослих, розповідаючи про свій досвід з маленьким братом у іншій сім'ї. Максим працює в сфері автоматизації будинків, займається системами "розумний будинок", сонячними станціями та всім, що стосується світла й комунікацій у будинках.
"Багато хто думає, що він кухар, але це не так. Він займається бізнесом, пов'язаним з технологіями", – спростовує Ліза поширену інформацію.
11/12 Діти війни: гіркота від усвідомлення реальності
Незважаючи на радість материнства, Ліза гостро відчуває біль від того, що її доньки народилися під час війни.
"Це звучить страшно – діти війни. Усвідомлюю, що мої діти – діти війни", – з гіркотою каже вона.
Ліза розповідає, що їй складно змиритися з тим, що війна триває вже три роки, і кожен місяць вона сподівається, що "ще трошки і все це скінчиться".
Вона згадує, як на початку повномасштабного вторгнення відкладала святкування своїх днів народження, думаючи, що "не на часі".
"Переможемо через півроку, наступний точно відсвяткуємо. Наступний також не відсвяткували, а потім дивишся – вже три роки, і життя воно ж минає", – розмірковує Ліза.
Вона мріє, щоб її доньки жили в мирний час і не знали того, що знають нинішні дорослі.
12/12 Плани та мрії: майбутнє після війни і неоціненна підтримка аудиторії
Ліза розповідає, що війна змінила її плани – вона думала під час вагітності написати книжку, але провела третину терміну на збереженні.
"Нічого не планую, просто живу. Буде робота – буде чудово. Щоб дітки були здорові, щоб війна закінчилася – що я ще можу хотіти?", – каже вона.
Попри всі труднощі, Ліза відчуває велику вдячність за підтримку своєї аудиторії. Коли вона повідомила про народження двійні, за добу її шанувальники зібрали 100 000 гривень на збір для 208-ї бригади.
"Для мене це багато, для моєї аудиторії. Я кажу сестрі: "Боже, треба кожного дня народжувати, щоб збори закривати"", – жартує кондитерка.
Вона продовжує вести спільно з сестрою свій YouTube-канал, де ділиться рецептами. Найбільше Ліза мріє про перемогу України та мирне майбутнє для своїх дітей.
"Я сиджу з донечкою і кажу: доця, як добре, твоє життя тільки починається. Мені вже 40 років, моє життя вже таке, а твоє тільки починається. Яким воно буде?", – з надією запитує Ліза.
