Демонтаж будинків в Ірпені: з якими проблемами стикаються власники зруйнованих багатоповерхівок

Стан будинку
16 та 17 березня 2022 року під час обстрілів комплексу «Ірпінські липки» в сусідні старі панельні багатоповерхівки на вулиці Северинівській, 158 та 160/1 влучили уламки снарядів. Унаслідок цього більшість квартир згоріли, в одному з будинків зруйновані останні поверхи.
19 квітня 2023 року розпочався демонтаж цих будинків. Одна з мешканок Юлія Смірнова розповідає свою історію боротьби за збереження прав на власне житло та спроб дізнатися подальшу долю будинку після знесення.
«Внаслідок потрапляння снаряда в мою квартиру вона вигоріла, а на місці кухні залишилася проломлена стіна, – розповідає жінка. – Про те, що моєї квартири більше немає, я дізналася 10 квітня 2022 року з чату мешканців будинку. Один зі сусідів повернувся до звільненого Ірпеня і повідомив всім мешканцям про руйнації.
Жителі після повернення фактично зрозуміли, що їм не жити в цьому будинку. Я і мої сусіди тривалий час просто зберігали залишки речей у квартирах. Влада переселяла частину мешканців у тимчасові модульні будинки на території санаторію “Дубки” в Ірпені. Але це тимчасове помешкання і воно пристосоване, тільки щоб перебути нетривалий час».
Юлія каже, що дізналася про демонтаж свого будинку на початку квітня, з неофіційних джерел.
«Мешканців додала до чату у Viber місцева депутатка і відповідальна за наш район Оксана Нечитайло. Там нам повідомили, що будинок будуть зносити в заплановані дати, а саме 19 квітня», – розповідає Юлія Смірнова.
Як тільки вона дізналася про демонтаж будинку, то написала заяву з проханням перенести демонтаж. Адже її документи на квартиру були знищені снарядом, і жінка досі займається їх відновленням.
Після демонтажу, як гадає Юлія, вона може втратити можливість відновити право власності та залишитися без житла. Ірпінська влада запевняє, що право власності буде збережене, але чітких законів для врегулювання цього питання не називає.
Побоювання мешканців будинку
«У мене є побоювання, що я не отримаю житла на місці демонтованого будинку. І ґрунтуються вони на тому, що жодних гарантій я не отримала від місцевої влади, як і коли отримаю нове житло і яким воно буде. Окрім слів депутатки, я більше не можу ні на що посилатись, зборів з місцевими жителями не було», – каже Юлія.
За словами депутатки Ірпінської міської ради Оксани Нечитайло, до демонтажу будинку неможливо було почати робити проєкт на новий будинок, аби вже мати змогу показати його мешканцям.
«Після демонтажу Київська обласна військова адміністрація створить та затвердить проєкти нових будинків – і тоді ми зможемо залучати кошти для їх будівництва. Це можуть бути державні програми, іноземні фонди та донори, які готові допомогти з будівництвом нового житла. Залежить від актуального стану відбудови житла в Україні».
Співзасновник адвокатського об'єднання «Гладкий, Яценко і Партнери» Дмитро Гладкий повідомив, що законодавчої заборони на створення проєктної документації до демонтажу будинку немає.
Водночас головний архітектор компанії «НЕСТ» Сергій Гуляєв зазначає, що можуть бути технічні обмеження. Загалом проєкт нового будівництва можна робити ще до демонтажу будівлі, але не завжди. На це впливає те, яким має бути кінцевий результат.
«Наприклад, будинок буде відновлюватися з тими самими плануваннями на наявному фундаменті. У такому випадку після знесення обстежується фундамент будівлі, щоб визначити стан підстави будівлі, а також виявити геологічні особливості ґрунту, що контактує з фундаментом. Якраз цей контакт і може вплинути на цілісність підстави, на наявність у ньому деформаційних процесів і ступінь їх розвитку.
А у вже готовий робочий проєкт вносяться коригування на підставі стану наявного фундаменту. Але є нюанс: більшість компаній відмовляться розробляти робочий проєкт без геологічних вишукувань та обстеження стану фундаментів», – каже архітектор.
Може бути й інший варіант – проєктування повністю нової будівлі чи низки будівель у квартальній забудові. Тоді, за словами Сергія Гуляєва, достатньо зробити геологічні вишукування і починати проєктування ще до зносу зруйнованих будівель, щоб не марнувати дорогоцінний час.
Невизначеність зі створенням проєкту нового житла та фінансуванням і непокоїть мешканців багатоповерхівок. Вони хвилюються, чи на місці їхніх будинків точно буде зведено житло й чи вони отримають там квартири.
«Влада подає все так, що демонтаж – це нова сторінка нашого життя, і після демонтажу відразу почнеться будівництво нового будинку. Але немає ні проєкту, ні приблизних строків здачі нових квартир. Я хочу побачити документи, що це підтвердять», – каже Юлія Смірнова.
Чи втрать мешканці право власності на демонтоване житло: відповідь влади та юриста
На всі побоювання мешканців депутатка Оксана Нечитайло повідомила, що в Ірпені створено реєстр демонтованого майна. Саме завдяки цьому люди зможуть отримати квартири в новозбудованих будинках.
«Всі мешканці, які мали нерухомість у приватному і багатоквартирному житлі, яке зазнало руйнувань і потребує демонтажу або вже демонтовано, будуть внесені до цього реєстру. Відповідно, інформація про володіння ними цим майном буде підтверджена – і це буде своєрідне зобов'язання держави компенсувати їм у цій же площі втрачене житло.
Наразі цей реєстр розробляється, але оскільки Ірпінь – одне з міст Київської області, що найбільше постраждало в плані нерухомості, і зараз люди активно повертаються до рідного міста, ми прискорили процес демонтажу будинків та розроблення плану побудови нових. [...] На рівні міста ми створили свій реєстр демонтованого майна, він затверджений Виконавчим комітетом».
За її словами, люди, в яких зруйновано або пошкоджено житло, можуть подати документи до Відділу архітектури та містобудування міста Ірпінь та отримати з цього реєстру витяги, що їхнє житло демонтоване та буде відбудоване на тому ж місці, де й було.
Утім, мешканців бентежить, що такий реєстр не регламентований державою. На це відповідає юрист Дмитро Гладкий:
«Органи місцевого самоврядування є самостійними у своїй діяльності. Створення власних реєстрів для тих чи інших цілей органом місцевого самоврядування не заборонено законом. Така довідка є підтвердженням того, що житло було демонтоване, але вона ніяк не підтверджує право власності. Право власності підтверджується правовстановлюючим документом та Витягом з Державного реєстру прав».
За його словами, згідно зі статтею 349 Цивільного Кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. Проте є два важливі нюанси:
По-перше, відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України, припинення права власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Для цього власник житла має подати заяву в ЦНАП.
По-друге, новий закон визначає особливі правила для людей, чиї домівки пошкодила війна:
«Згідно з новим законом №7198, право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна припиняється у зв’язку з його знищенням. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону після отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна».
Тобто, згідно з оновленим законодавством, усі процедури щодо припинення володіння квартирою в зруйнованому війною будинку можливі лише після отримання компенсації.
Чи гарантує держава надання квартир у нових будинках замість зруйнованих
За словами Дмитра Гладкого, нещодавно президент підписав Закон України №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації».
Згідно з ним, компенсація надається у вигляді:
- коштів через перерахування їх на поточний рахунок отримувача компенсації зі спеціальним режимом використання для цих цілей;
- об’єкта нерухомого майна через фінансування його будівництва;
- фінансування будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.
Компенсація щодо кожного об’єкта нерухомого майна визначається окремо спеціальною комісією.
«Отже, гарантій щодо отримання квартири немає. Залежно від рішення комісії, власник отримує одну з трьох вище визначених компенсацій. Варто зауважити, що для отримання компенсації необхідно виконати всі вимоги чинного законодавства України щодо подання необхідних заявок та документів для підтвердження факту руйнації житла», – резюмує юрист.